Студентка та викладачка університету з Белграда розповіли, чому їхнє розуміння Біблії штовхає їх приєднатися до протестів за демократію та гідне майбутнє,

 Повідомляє Християнський Мегапортал inVictory  з посиланням на  Evangelical Focus .

Сербія продовжує переживати безлад після загальнонаціональних протестів студентів, які вимагають кардинальних змін і покінчити з корупцією в уряді.

Обвалення частини залізничного вокзалу в Нові-Саді 1 листопада 2024 року, внаслідок якого загинули 15 осіб, у тому числі й студенти, вилилося в гнів стосовно уряду через ознаки корупції при видачі дозволів на будівництво.

Після початкової блокади факультету мистецтв протести поширилися попри всі сербські університети, й у всіх великих містах країни почалося перекриття руху. За останні три місяці на вулиці вийшли десятки тисяч людей, що призвело до відставки прем'єр-міністра Сербії Мілоша Вучевича 25 січня. Раніше під тиском було відправлено у відставку двох інших міністрів уряду, відповідальних за вирішення проблем, і мера Нові-Саду.

Вчителі, фермери, таксисти, медичні працівники, актори, пенсіонери та багато інших приєдналися до найбільших в історії Сербії акцій протесту. Президент Олександр Вучич, до якого прикута основна увага, відмовився йти у відставку та закликав до діалогу, але при цьому неодноразово погрожував застосувати всі сили держави проти протестувальників.

Християнка, що поділяє боротьбу свого покоління

Крістіна Тешич, студентка факультету французької філології, — одна з тих, хто приєднався до протестів з повною переконаністю, бо «з нас вистачить корупції, ми всі бачимо, знаємо та хочемо змін», — сказала вона.

«Молоді люди не сплять», — продовжує вона, і їх не влаштовує просто протестувати у соціальних мережах, вони роблять це на вулицях узимку. Вона, як і багато інших представників її покоління, «втомилася від того, як уряд керує нашою країною, і бачить, як страждають мої колеги, яких я дуже люблю».

Вона нарікає на те, що Сербія «не є демократичною країною», бо отримати легшу роботу, якщо ти підтримуєш політичну фракцію правлячої еліти. Вона також скаржиться на різке зростання цін на енергоносії.

За словами студентки, поляризація лише посилилася через те, що демонстрантів кілька разів навмисно та неодноразово таранили, а також через голоси, які закликають «топтати та принижувати студентів під час мирних протестів».

«Ми, християни, маємо бути помітними»

Тешич навчається на останньому курсі та є членом сербського євангельського студентського руху EUS (відомого у світі як IFES). Вона вважає свою участь у протестах природним виявом своєї віри.

«Я думаю, що як християни ми маємо бути помітними в тому, за що ми виступаємо, і відстоювати справжні цінності. Бути сіллю та світлом у суспільстві та в той час, який ми переживаємо. Ми покликані вказувати на Христа у будь-якій ситуації», — відстоює вона свою думку.

Христині не вистачає цієї видимості церкви у відповідь на сподівання студентів.

«Зараз студенти почали замислюватися про мету свого життя та майбутнє, що викликає у них страх і тривогу, — каже вона. — У нас, християн, є ліки від цього. Ми маємо живу воду, Слово Боже. У нас є Христос”.

Надії викладача на глибокі зміни

Тетяна Самарджія — одна із понад 5 000 викладачів, які, за підрахунками, підтримують протести у Сербії. Вона є доцентом Белградського університету. Вона також розповіла про те, що бачить.

«Тридцять років я працюю зі студентами, але останні три місяці я живу та працюю з ними по-особливому. У своєму кабінеті, коли я залишаюся сама, я схиляю коліна і молюся за них. Я молюся, щоб Бог дав їм керівництво протягом дня».

В університетському містечку вона зустрічає хлопців біля входу на мій філологічний факультет: вони завжди усміхнені та ввічливі. Розумні і добре поводяться». Нещодавно учні та викладацький склад вирішили зустрічатися щотижня, щоб обговорювати проблеми. Ініціаторами цих зустрічей стали студенти, бо вони сказали, що хочуть почути нашу думку щодо свого протесту».

Самарджія захоплюється демократичним діалогом та спокоєм, з яким вони організують ці «пленуми».

Лектор описує ситуацію в Сербії, цитуючи пророка Ісайю: «Бо ваші руки заплямовані кров'ю, пальці ваші — виною. Уста ваші говорять неправду, і мова ваша говорить безбожні речі».

Вона каже, що втомилася від «кумівства», коли наближені до політичних лідерів отримують мільйонні угоди, і що їй набридла присутність президента та його політичної партії на телебаченні. Нас, професорів, сам президент по телевізору називає лінивими та «невдячними».

Викладачка також критикує те, що «різні партії намагаються отримати вигоду з цих протестів — вони відкрито прагнуть вкрасти лідерство студентів у цьому потрясінні всієї нації».

Ісая, Мартін Лютер і суть «протестанства

За своєю природою християни мають «реагувати на несправедливість, насильство, крадіжку, корупцію», вважає вона. Саме тому вона розчарована тим, що «багато членів церкви кажуть: Це не наша битва. Ми чекаємо, коли Ісус повернеться».

З початку кризи Тетяна веде активну дискусію з єдиновірцями у соціальних мережах. «Я повинна сказати, що існує багато плутанини і навіть конфліктів щодо участі християн у різних видах соціальної активності, особливо за часів глибокої та відкритої кризи». Вона бачить «страх перед політикою» серед євангелістів та протестантів, який менш помітний серед православних християн у країні.

«Хіба ж сіль треба тримати в коробці чи класти в їжу? Навіщо ми, християни, тут у цьому світі? Не тільки для того, щоб сяяти своєю «справедливістю», а й для того, щоб зігрівати людей своєю любов'ю. Ми повинні виступати і говорити, називаючи речі своїми іменами», — каже вона, вказуючи на приклади Єремії та Іоанна Хрестителя у Біблії, а також Мартіна Лютера у Німеччині, гугенотів у Франції чи Десмонда Досса та Мартіна Лютера Кінга у США.

Студенти, додає вона, «є майбутньою інтелектуальною елітою нації і зобов'язані реагувати і підвищувати свій голос. Заради свого майбутнього та своєї нації вони мають критикувати та вимагати відповідальності від лідерів своєї країни».

Молитви за Сербію

Христина Тешич процитувала Послання до Римлян 12, де Павло закликає віруючих бути «радісними в надії, терплячими в скорботах, вірними в молитвах» і «виявляти гостинність, благословляти вас, радіти з тими, хто тішиться і скорботити з скорботними».

«Я молюся за Сербію, щоб Бог торкнувся її Своєю рукою, — зазначає студент-філолог. — Щоб Бог вселив страх у серця людей, які керують цією країною. Щоб вони пізнали Бога, покаялися і зосередилися на добрих та моральних цінностях. Щоб вони довідалися, хто такий Христос».

Вона також молиться, «щоб народ Сербії зрозумів, що його єдина надія та втіха, щастя та реалізація — у Богові, Який благий, терплячий до всіх, сповнений любові та милосердя, Який є. Бог, який все бачить і чиє слово буде останнім”.

Викладачка Тетяна Самарджія також ділиться конкретними молитовними проханнями для Сербії. «Ми повинні молитися, щоб студенти знайшли Бога і щоб Дух Божий перебував серед них. Ми повинні молитися, щоб вони протистояли представникам уряду, які вже загрожують їм і намагаються їх підкупити. Ми повинні молитися про те, щоб Бог запобіг можливому спалаху насильства, тому що правляча партія стає все більш відчайдушною і нетерплячою».

акція протесту наприкінці грудня проти корупції у Сербії