Венеціанська комісія оприлюднила висновок, у якому вказала на порушення прав людини через відсутність можливості проходження альтернативної (невійськової) служби під час війни в Україні.
Висновок прийнято у відповідь на запит Конституційного Суду України, який розглядає конституційну скаргу громадянина Дмитра Зелінського – в'язня совісті, засудженого до трьох років позбавлення волі за відмову від військової служби на підставі релігійних переконань.
12 березня 2025 року Релігійна організація "Релігійна громада Квакерів: Збори Друзів України" звернулася з листом до Європейської комісії за демократію через право (Венеціанської комісії) з проханням надати такий висновок amicus curiae щодо альтернативної (невійськової) служби для Конституційного Суду України, 2 ня свободи і тортури, або будь-які інші переслідування за серйозні та щирі релігійні чи інші переконання, несумісні з військовою службою, навчанням або обліком з метою військової служби, категорично неприйнятні за будь-яких обставин, а особливо. Про це повідомлялося на веб-сайті Квакерів, Друзів України.
18 березня 2025 року Венеціанська комісія опублікувала висновок amicus curiae щодо альтернативної (невійськової) служби для Конституційного Суду України, який просив надати такий висновок у процесі розгляду конституційної скарги в'язня совісті Дмитра Зелінського на застарілі та протиправні розпорядження. ня до кримінальної відповідальності за сумлінну відмову від військової служби.
Прочитати висновок Венеціанської комісії англійською мовою можна тут: https://www.coe.int/en/web/venice-commission/-/opinion-1219
У пунктах 71, 72 висновків сказано:
Українські Квакери просять Венеціанської комісії відстояти альтернативну службу під час війни
15 березня, 2025, 09:49
71. Міжнародні стандарти з сумлінної відмови від військової служби можна узагальнити таким чином:
– Стаття 9 ЄКПЛ та стаття 18 МПГПП щодо свободи думки, совісті та релігії гарантують право на сумлінну відмову від військової служби;
– Добросовісна відмова від військової служби ґрунтується на релігійних чи інших переконаннях, що включають, зокрема, жорстку, постійну та щиру відмову від будь-якої участі у війні чи носіння зброї; Держави можуть вимагати певного рівня обґрунтування щирого переконання;
– Відповідно до ЄКПЛ, обмеження права на сумлінну відмову від військової служби мають бути чітко передбачені законом, переслідувати легітимну мету і бути суворо обмежені тим, що очевидно необхідно для досягнення легітимної мети, що переслідується, і пропорційними цій меті;
– Згідно з ЄКПЛ – але не згідно з МПГПП – відступи від права на сумлінну відмову від військової служби можливі, але лише у вузьких межах суворої необхідності через гостроту ситуації;
– Згідно з ЄКПЛ, а також згідно з МПГПП, держави мають позитивне зобов'язання створити систему альтернативної служби, яка має бути відокремлена від військової системи, не мати карального характеру та залишатися в межах розумного терміну (тимчасових обмежень). Доступ до альтернативної служби має бути недискримінаційним і забезпечуватись у справедливих та прозорих механізмах.
72. Венеціанська комісія вважає, що сама природа сумлінної відмови від військової служби передбачає, що її не можна повністю виключати під час війни, хоча держави мають обмежену свободу розсуду, особливо у випадку загальної мобілізації.
Проте Венеціанська комісія вбачає, що за жодних обставин сумлінний відмовник від військової служби не може бути зобов'язаний носити або використовувати зброю, навіть для самооборони країни.
Крім того, у пункті 53 висновку зазначено, що обов'язок усіх громадян щодо захисту Вітчизни, передбачений статтею 65 Конституції України, на практиці не вимагає користування військовою зброєю кожним із громадян або їхнього включення до системи військового командування; тобто, сумлінні відмовники можуть виконувати по-іншому цей обов'язок щодо солідарності із співгромадянами.
У пункті 51 висновку зазначено, що твердження про те, що військова служба навіть під час війни все ще може включати діяльність, яка не потребує використання зброї і, отже, нібито не тягне за собою суттєвого втручання у право людини на сумлінну відмову за статтею 9 ЄКПЛ, є неправильною, оскільки ігнорує включення особи до військової структури. Передача під військове командування суперечить переконанням деяких сумлінних відмовників військової служби.
До речі, у пункті 33 висновку згадано, що Європейський Суд з прав людини у кількох справах визнав порушення права пацифістів, які не заявляли про будь-які релігійні переконання, на сумлінну відмову від військової служби за статтею 9 Європейської конвенції з прав людини. У цих справах Суд зосередився на позитивних зобов'язаннях Держави, виявивши порушення через відсутність ефективної та доступної процедури подання та розгляду заяв про статус сумлінного відмовника.
Реакція українських релігійних організацій
Релігійна громада Квакерів України підтримала висновок Венеціанської комісії, наголосивши, що Конституційний Суд України тепер зобов'язаний задовольнити конституційну скаргу Зелінського.
У громаді також нагадали, що право на альтернативну службу є важливим критерієм відповідності стандартам Європейського Союзу. Зокрема, запровадження альтернативної (невійськової) служби є одним із пунктів моніторингу Єврокомісії щодо дотримання прав людини.
Юрій Шеляженко, доктор філософії в галузі права та клерк Релігійної організації "Релігійна громада Квакерів: Збори Друзів України", прокоментував висновок Венеціанської комісії про право на альтернативну службу в Україні.
За його словами, цей висновок є важливим кроком у дотриманні прав людини та підтверджує необхідність змін у законодавстві.
"Конституційний Суд України тепер не має іншого виходу, як задовольнити конституційну скаргу Дмитра Зелінського. Інакше ЄСПЛ визнає порушення права на сумлінну відмову, що призведе до великої компенсації та хвилі аналогічних рішень", - наголосив він.
Шеляженко також наголосив, що питання альтернативної служби важливе не лише для України, а й для її євроінтеграції.
"Від дотримання основних прав людини, зокрема статті 9 Європейської конвенції з прав людини, залежить вступ України до ЄС", - зазначив він.
За словами представника релігійної громади Квакер, робоча група вже розглядає законопроект про альтернативну службу під час війни.
"Йдеться про впровадження альтернативної служби не лише для віруючих, а й для нерелігійних пацифістів. Причому така служба має бути виключно на об'єктах громадянської інфраструктури – саме цього вимагає Єврокомісія", – пояснив він.
Шеляженко висловив стурбованість можливими спробами запровадити "псевдо-альтернативну службу", яка фактично залишалася б військовою.
"Раніше розглядалася пропозиція створити таку службу в армії, нібито без зброї. Але це суперечить міжнародним стандартам та українській Конституції, яка чітко визначає, що альтернативна служба має бути невоєнною", - наголосив він.
Він також закликав громадськість уважно стежити за підготовкою законопроекту.
"Зараз підходящий момент, щоб грамотно та дисципліновано порушувати це питання, вимагати швидкого прийняття якісного закону, пояснювати існуючі проблеми та реагувати на заяви політиків та публікації у медіа", - додав Шеляженко.
На завершення він наголосив, що релігійна громада Квакерів продовжуватиме публічно порушувати це питання.
"Ми й надалі молитимемося, свідчитимемо правду про переслідування християн і закликатимемо до впровадження в Україні міжнародних стандартів права людини на сумлінну відмову від військової служби", - підсумував він.
Наступні кроки
Висновок Венеціанської комісії вимагає перед Україною вимоги негайно переглянути чинне законодавство та забезпечити право громадян на проходження альтернативної служби навіть під час воєнного стану. Водночас релігійні організації та правозахисники закликають парламент та уряд якнайшвидше розробити та ухвалити відповідний законопроект, який відповідав би міжнародним зобов'язанням держави та захищав сумлінних відмовників від переслідувань.