Ми живемо у час технологічної революції, яка розгортається на очах. Штучний інтелект більше не фантастика — це щоденна реальність. GPT-5 щойно змінив стандарти комунікації, а поруч з ним — десятки систем, що малюють, перекладають, навчають, діагностують, пишуть код і навіть тексти проповідей.
Водночас для багатьох віруючих звучить запитання Ісуса: «Часу цього розпізнати не можете?»
Як не загубити себе в потоці інформації? Як почути Божий голос серед цифрового шуму? Про це ми поспілкувалися з єпископом, старшим пресвітером Рівненського обласного об’єднання УЦХВЄ Олександром Котком.
– Олександре Адамовичу, у Біблії є слова Ісуса: «Ви вмієте розпізнавати вигляд неба, а часу цього розпізнати не можете». Що означає «розпізнати час»?
– Багато християн, коли чують заклик розпізнавати час, думають одразу про глобальні події: коли закінчиться війна, коли буде пробудження, чи настане кінець світу. Але в контексті Нового Завіту слово «час» — це не просто хронологія. Це кайрос — Божий момент, особливий час, коли Він діє, коли щось значуще відбувається і вимагає нашої відповіді.
Ісус докоряє людям, бо вони вміють читати погоду, аналізують знаки природи, але не бачать глибших духовних процесів, які розгортаються просто перед ними.
– А як це виглядає в наш час? Ми ж живемо в добу надзвичайного наукового прогресу.
– Так, сьогодні ми живемо в епоху, коли технології розвиваються з неймовірною швидкістю. Ми маємо доступ до колосальних обсягів знань, можемо прогнозувати економіку, зміни клімату, бачити тренди суспільства. Але, парадоксально, при цьому часто не розпізнаємо стан свого серця або стан своєї спільноти.
Ми постійно поспішаємо. Щодня — новини, сповіщення, справи. І в цьому шумі дуже легко пропустити знак з неба, тихе Боже нагадування, Його дію — в людині поруч, в ситуації, що нас формує, в болі, що пробуджує, або в тиші, яка вчить слухати.
– Що конкретно означає — розпізнати час сьогодні?
– Це кілька дуже практичних речей. Це чути Божий голос серед шуму світу. Це розуміти, що певні моменти не повторяться, і деякі рішення потрібно прийняти саме зараз. Це бачити глибше, ніж просто події, вміти розпізнати, коли прийшов час змінити серце, пробачити, послужити, почати нову сторінку. Це не чекати ідеального моменту, щоб жити з вірою, правдиво, служити. Бо цей момент — зараз.
– У Писанні згадується також «літо Господнє благоприємне». Що це означає в нашому контексті?
– Це образ Божого часу милості, прощення та спасіння. Це згадка з Ісаї 61:2 і Луки 4:19. У духовному сенсі — це період благодаті, коли Бог закликає нас до навернення, зцілення, оновлення. І цей час — триває саме зараз.
– Ми торкнулися сучасного контексту. Світ стрімко змінюється — штучний інтелект, технології, великі дані… Як розпізнавати час у цьому всьому?
– Ми навчилися творити «розум», який обробляє мільйони даних, але при цьому втрачаємо зв’язок із Творцем розуму. Створюємо штучний інтелект, який імітує людську мову, мистецтво, навіть емоції — але часом втрачаємо справжню людяність.
Технології дають ілюзію контролю. Нам здається, що ми все знаємо, все передбачаємо, можемо все автоматизувати. Але це породжує небезпечне відчуття самодостатності, в якому Бог стає «зайвим». Якщо людина більше довіряє алгоритмам, ніж совісті та молитві, — чи не втрачає вона напрям?
Тому розпізнати час — це побачити межі людських можливостей і чесно запитати: “А де тут Бог?”
– Дехто каже: технології нейтральні — все залежить, як ними користуватися. Ви з цим погоджуєтесь?
– Так, інструменти самі по собі ніби нейтральні. Але кожен інструмент служить певній меті. ШІ може нести світло — або темряву. Може будувати — або маніпулювати. Саме моральна та духовна візія визначає, куди він веде.
Тому розпізнавати час — це бачити не лише функцію, а й цінність. Не лише “Що це може?”, а “До чого це нас веде?”
Для багатьох технологія стала новою релігією. Люди шукають у ній відповіді, довіру, і навіть спасіння. Але вона не має душі. Вона не любить, вона не жертвує собою за тебе. Вона не воскресає.
Розпізнати час — це викрити новітніх ідолів і чесно відповісти собі на питання: Хто мій Бог?
– І все ж, чи є в цьому всьому і добрі можливості для церкви, для служіння?
– Безперечно. Ця епоха — унікальна за своїми можливостями. Євангеліє може бути поширене швидше й далі. Люди, які ніколи не відкривали Біблію, можуть натрапити на Слово через алгоритми. А пошук сенсу у цьому технологічному світі — відкрите вікно для духовного діалогу.
– То що ви сказали б у підсумку? Як нам сьогодні жити — у світлі цього всього?
– Час новий — але Бог не змінився. Світ змінився — але Слово Боже залишається вічним.
Розпізнати час — це не боятися майбутнього, але й не поклонятись йому. Це бути з Богом — саме тепер.
Спілкувався Олександр ГЕНІШ.