Міжнародна група вчених змогла відновити десятки давно втрачених сторінок одного з ранніх християнських рукописів Нового Завіту. Йдеться про стародавній манускрипт із посланнями апостола Павла, який допоміг краще зрозуміти, як перші християни читали та вивчали Біблію.

Проект очолили дослідники з Університету Ґлазґо. За допомогою сучасних технологій вони відновили 42 сторінки з так званого «Кодексу H» – грецького рукопису VI століття, що містить тексти апостола Павла. Цей манускрипт вважається одним з важливих свідчень раннього християнства,

 повідомляє Християнський Мегапортал inVictory  з посиланням на  The Christian Post .

Історія рукопису виявилася непростою. У XIII столітті в монастирі на горі Афон її розібрали на частини, а пергаментні сторінки використовували повторно – як матеріал для палітурки інших книг. Згодом фрагменти розійшлися різними бібліотеками Європи, а багато сторінок вважалися назавжди загубленими.

Прорив став можливим завдяки технології мультиспектральної зйомки. Цей метод дозволяє робити зображення за різного освітлення – від ультрафіолетового до інфрачервоного. В результаті вчені виявили ледь помітні сліди чорнила, що надрукувалися на сусідніх сторінках. Ці «примарні» відбитки допомогли відновити текст, який був невидимий упродовж століть.

Дослідники з'ясували, що в якийсь момент рукопис переписували заново, і нове чорнило залишило відбитки на сторінках. Саме це дозволило сучасним технологіям «прочитати» втрачені фрагменти.

Серед важливих знахідок – одні з ранніх списків глав послань апостола Павла. Вони помітно відрізняються від розподілу Біблії, до якого звикли сучасні читачі. Також вчені виявили позначки та виправлення, зроблені стародавніми переписувачами. Це допомагає краще зрозуміти, як ранні християнські громади вивчали Писання та працювали з текстами.

Стан рукопису також показав, як у Середньовіччі поводилися зі стародавніми текстами: пошкоджені чи старі книжки нерідко розбирали і використовували повторно.

Щоб підтвердити вік манускрипту, вчені провели радіовуглецевий аналіз разом із фахівцями з Парижа. Він підтвердив, що пергамент справді відноситься до VI століття.

Дослідження проводилося у співпраці з низкою наукових організацій та за участю монастиря, де досі зберігаються частини рукопису.

Це відкриття стало ще однією важливою подією у вивченні біблійної історії. Нещодавно археологи в Єрусалимі також знайшли рідкісний глиняний фрагмент віком близько 2700 років із ассирійським написом. Передбачається, що він міг бути використаний як друк для офіційних документів і пов'язаний з подіями часів царя Єзекії, описаними в Біблії.

Обидві знахідки допомагають вченим краще зрозуміти історичний контекст біблійних текстів та події, про які в них розповідається.