Нове дослідження показало, що релігія зіграла набагато важливішу роль економічному розвитку держав, ніж тривалий час вважали багато економістів.

На думку вчених, релігійні переконання, інститути та традиції протягом століть впливали на освіту, фінансову систему, сімейне життя, розвиток технологій та політичні інститути, що в результаті відбивалося на рівні добробуту країн

Повідомляє Християнський Мегапортал inVictory з посиланням на Christian Today .

Дослідження було опубліковано у травні організацією RFBerlin. Його підготували економісти професор Саша Беккер з Університету Уоріка, професор Джаред Рубін з Університету Чепмена та професор Людгер Вессман із Мюнхенського університету.

Автори зазначають, що традиційні економічні теорії зазвичай пояснюють зростання економіки інвестиціями, технологіями та рівнем освіти населення. Однак релігія часто впливала саме на ці фактори, залишаючись при цьому в тіні економічних досліджень.

За словами дослідників, релігія впливає на економічний розвиток не лише через особисті переконання людей, а й через формування суспільних норм та інститутів, що визначають життя суспільства.

Одним із найяскравіших прикладів автори називають вплив протестантської Реформації на освіту. Реформатор Мартін Лютер вважав, що кожен віруючий повинен мати можливість читати Біблію. Це спричинило створення великої кількості шкіл у протестантських регіонах Європи.

До XIX століття рівень грамотності в протестантських районах Пруссії був значно вищим, ніж у сусідніх католицьких регіонах. На думку вчених, саме розвиток освіти став однією з причин успішнішого економічного зростання протестантських територій. Такий висновок частково переглядає відому теорію соціолога Макса Вебера, який пов'язував процвітання протестантських товариств, головним чином, з особливою «протестантською трудовою етикою».

Вплив протестантських місій поширився далеко за межі Європи. Місіонери відкривали школи у країнах Африки, Азії та Латинської Америки. Дослідники зазначають, що багато з цих регіонів досі демонструють вищий рівень грамотності та кращі можливості для здобуття освіти порівняно із сусідніми територіями.

Окрема увага приділена впливу релігії на фінансову систему. Історично як християнство, і іслам обмежували видачу позик під відсотки. Хоча згодом з'явилися різні способи обходу цих обмежень, вчені вважають, що такі заборони протягом століть впливали на розвиток банківської справи та торгівлі.

Наприклад, регіони, які тривалий час перебували під владою імперії Османа, сьогодні приблизно на 10% відстають від сусідніх територій за рівнем поширення банківських послуг.

Дослідження також показує, що релігійні інститути могли як сприяти інноваціям, і уповільнювати їх розвиток. Як приклад наводиться заборона на друк книг арабським шрифтом в Османській імперії, яка діяла близько 250 років і, на думку авторів, загальмувала поширення знань.

Водночас міста з релігійною різноманітністю часто демонстрували вищий рівень інноваційної активності. Так, у прусських містах кінця XIX століття, де поряд жили представники різних релігійних громад, реєструвалося більше патентів на винаходи.

Однією з ключових тем дослідження став зв'язок між релігією та освітою. Автори стверджують, що деякі релігійні традиції, включаючи протестантизм та традиційний іудаїзм, сприяли розвитку грамотності та математичних навичок, які згодом допомагали економічному зростанню.

Натомість дослідники зазначають, що окремі форми релігійної освіти іноді зосереджувалися переважно на богословських дисциплінах, приділяючи менше уваги навичкам, потрібним у сучасній економіці. Проте вчені наголошують, що вплив релігії на освіту дуже залежить від конкретної традиції, історичного періоду та місцевих умов.

Релігійні переконання також впливали на сімейне життя та демографію. У Європі XIX століття в протестантських регіонах рівень народжуваності зазвичай був нижчим, ніж у католицьких. Однією з причин дослідники називають більший акцент на освіті. На їхню думку, такі демографічні зміни сприяли довгостроковому економічному розвитку.

Автори вважають, що сучасним політикам слід приділяти більше уваги ролі релігії під час вирішення економічних проблем. На їхню думку, уряди часто сприймають релігію лише як культурне тло, недооцінюючи її вплив на освіту, фінансову систему, сімейні відносини та державні інститути.

У дослідженні також наголошується на важливості релігійної свободи та терпимості. На думку вчених, суспільства, які припускають релігійну різноманітність, отримують більше можливостей для обміну ідеями та розвитку інновацій. Навпаки, релігійні переслідування можуть призводити до втрати людського капіталу, професійних навичок та соціальних зв'язків.

Хоча більшість існуючих досліджень присвячено християнству, ісламу та іудаїзму, автори визнають, що вплив на економіку таких релігій, як буддизм, індуїзм та конфуціанство, поки що вивчено значно менше.

Насамкінець дослідники заявляють, що релігію не можна виключати з обговорення економічного розвитку. На їхню думку, неможливо повністю зрозуміти, чому одні країни стають багатими та успішними, а інші продовжують стикатися з бідністю, не враховуючи ту роль, яку релігійні переконання та інституції відігравали у суспільстві протягом історії.