3000-річна вавилонська табличка, відома як Imago Mundi, або «Вавілонська карта світу», нещодавно привела дослідників Британського музею до дивовижної знахідки: посилання на історію про «Великий потоп», яка перегукується з біблійною розповіддю про Ноєвий ковчег.
Спочатку виявлена в 1882 році в Сіппарі, стародавньому вавилонському місті недалеко від сучасного Багдада, Ірак, ця унікальна глиняна табличка кидала виклик археологам та вченим протягом понад сторіччя. Проте недавній прорив у розшифровці клинописного листа на звороті таблички відкрив нові деталі, які пов'язують стародавні вавилонські вірування з історіями про потоп, знайомі багатьом у всьому світі. Повідомляє Телеканал Добра звістка
На цій чудовій табличці, розміром чи більше долоні, зображено найстарішу з відомих карт світу.
«Якщо ви подивіться уважно, — ви побачите, що на плоскій поверхні глини намальовано подвійне коло… з клинописним написом, який говорить: «Це Гірка річка»», — пояснює доктор Ірвінг Фінкель, куратор Британського музею.
Усередині цього подвійного кола знаходиться Вавилон, оточений водним кордоном, який представляє Месопотамію. Річка Євфрат та кілька великих міст, включаючи сам Вавилон, відзначені всередині кордонів карти.
За межами цього «відомого світу» на табличці зображені трикутні форми, які, як вважають, уявляють гори чи далекі, таємничі землі. Ці місця пов'язані з потойбічними особливостями, описаними Фінкелем як «місця, повні магії та повні таємниці».
Написи про ці регіони оповідають про дивні землі, де ніколи не світить сонце, ростуть дорогоцінні дерева і блукають гігантські птахи, що не літають, описує Фінкель.
Він зазначає, що вісім початкових трикутників, чи регіонів, утворюють мережу сфер поза повсякденної реальності вавилонян. Один із цих регіонів, виявлений у ході недавнього аналізу, має вражаючу схожість із біблійною історією про Ноєвий ковчег.
Зворотний бік таблички служить путівником цими чужими землями, докладно описуючи, з чим може зіткнутися шукач пригод під час подорожі в «незвідане».
У захоплюючому описі один із написів повідомляє, що для того, щоб досягти четвертого трикутника, «ви повинні пройти сім ліг», після чого дослідник знайде «щось товсте, як парсикту-судину».
Цей рідкісний термін, «парсикту», посилається на точний розмір судини і був виявлений лише на кількох інших вавилонських табличках, зокрема, в історії про вавилонський потоп, що включає масивну конструкцію, схожу на ковчег. Цей гігантський посуд побудував Утнапіштим, вавилонський Ной, дотримуючись вказівок бога Еа, щоб захистити свою сім'ю і різних істот від потопу, що насувається.
За словами доктора Фінкеля, клинописні написи на карті Imago Mundi описують цей древній «ковчег», який, як каже легенда, зупинився на горі, відомої як Урарту. У Біблії говориться, що Ноєв ковчег приземлився на Арараті, який, на думку вчених, є тією ж гірською грядою, яку вавілоняни називали Урарту.
3000-річна вавилонська табличка, відома як «Вавилонська карта світу», нещодавно призвела до посилки до історії про «Великий потоп», що перегукується з біблійною розповіддю про Ноєвий ковчег
"Це показує, що історія була тією ж самою, і, звичайно, одне призвело до іншого", - пояснює Фінкель. Для вавилонян подорож ковчега була історичним фактом, відображеним у їхній космології та географії.
Вавилонська легенда про потоп паралельна не тільки історії Ноя, а й іншим стародавнім близькосхідним оповідям про потоп, що говорить про те, що ці цивілізації розділяли культурну пам'ять про великий потоп.
У той час як історія про потоп Гільгамеша відома за табличками приблизно 3000-річного віку, то біблійна розповідь про потоп Ноя датується часом приблизно 5000 років тому, що підкреслює стародавній зв'язок між міфологіями цих цивілізацій, що глибоко вкорінився.
Фінкель пояснює, що ця історія про великий потоп, виживання та подальше спостереження залишків ковчега на горі була для вавилонян більше, ніж легендою. Вона була вплетена в їхню світогляд і космологію. Карта Imago Mundi пропонувала буквальне та символічне зображення цієї історії. На думку Фінкеля, зображення представляло межі відомого світу та початок землі «за межами відомого світу» — місце міфу та уяви.
Повторне відкриття цього стародавнього зв'язку між вавілонськими та біблійними історіями про потоп знову розпалює суперечки про Ноєвий ковчег та його передбачуване місце упокою на горі Арарат, зазначається в повідомленні Daily Mail.
Вчені зі Стамбульського технічного університету, які досліджували місце на горі Арарат, нещодавно виявили морську глину та свідчення стародавньої людської діяльності, що датуються часом приблизно 3000–5000 років тому. Їхні відкриття порушують питання про те, чи не сформувала стародавня повінь місцеві ландшафти і, можливо, чи не надихнула вона ці легенди про повінь.
У той час, як більшість істориків розглядають Ноїв ковчег як символічну історію, а не як історичну розповідь, археологічні знахідки та текстові відкриття продовжують інтригувати тих, хто цікавиться можливими реальними джерелами натхнення для таких історій.
Табличка Imago Mundi не тільки розкриває сприйняття вавилонянами свого світу та космосу, а й підтверджує, що стародавні культури по всьому Близькому Сходу розділяли загальну культурну пам'ять про великий потоп — пам'ять, увічнену на цій тендітній глиняній табличці.
