Чи вистачає довіри Богу сучасним християнам? Нехай це питання не залишиться риторичним після прочитання без перебільшення посібника про те, як довіряти Господу, написаного життям першопрохідця, який приніс Євангеліє у глибинки Китаю в 19 столітті.
Про життя і служіння британського місіонера Хадсона Тейлора, його шлях віри, сповнений пригод і небезпек, гідний наслідування, йдеться у книзі Роджера Стіра “Джеймс Хадсон Тейлор. У серці Китаю”.
Повідомляє Міжнародна місія “Христос є відповідь” (CITA)
Очікування допомоги від Бога замість фінансового планування, ризик без сумнівів і здатність приймати та стійко зносити виклики. Безстрашність перед людською думкою за новаторство та збереження свого серця м’яким, сповненим любові, коли спіткали болісні непоправні втрати. Жертовність, яка не зважає на фізичний стан, внутрішнє посвячення Божій справі до готовності померти. Скромність, смиренність і повна залежність від Бога.
Так жив місіонер Тейлор та уся його Китайська Внутрішня Місія, яку він заснував у 1865 році та яка і сьогодні продовжує розпочату ним справу.
Життя майбутнього місіонера-реформатора в країні, жителі якої вороже ставилися до іноземців, і за яку півстоліття британці молилися, щоб там поширювати Євангеліє, почалося з молитви його батьків за сина. “Боже, якщо з’явиться син, то нехай буде місіонером у Китаї”, - говорили вони.
А коли маленький Хадсон завзято твердив, що коли виросте, стане місіонером у Китаї, батьки лише обмінювалися багатозначними поглядами, очікуючи розкриття Божого покликання у своєму синові.
Юнаком Хадсон грунтовно готувався до служіння в Китаї. Отримав медичну освіту, хоча й не мав диплому лікаря, та поставив перед собою дві мети: навчитися швидко та розважливо виходити з усіх труднощів і натренувати себе жити вкрай економно.
“Якщо я поїду в Китай, то ні від кого нічого не можу вимагати. Я повинен цілком покладатися на Бога. Тому я маю вже тепер вчитися впливати на людину тільки з Божою допомогою та молитвою”, - був переконаний майбутній місіонер.
Одним із способів зміцнення віри для Тейлора було рішення не нагадувати роботодавцю-лікарю про заробіток, а довіряти Богові в тому, щоб Він Сам подбав про своєчасну оплату. Лікар часто затримував гроші через зайнятість, і ці ситуації ставали для Хадсона нагодою покладатися на Бога ще більше.
Служитель так прагнув довіряти Богу, що відмовився від підтримки Китайського євангелізаційного товариства. Він зважав на те, що якщо прив’яжеться до організації, то не зможе працювати в глибинках Китаю, що було його мрією.
До Китаю місіонер прибув під час військових дій та став свідком бомбардувань, допомагав як лікар пораненим. Війна хоч і недобрий вчитель, але внаслідок неї китайці втратили віру в своїх ідолів, а іноземних місіонерів навпаки зустрічали радо, і заповнювали вщерть місця церковних зібрань.
Тейлор з помічниками доставляли в глибинки Китаю на джонках (місцевих човнах) трактати та Біблії. В цьому вони були першопрохідцями, а Хадсон здобув у місцевих славу доброго лікаря з небесними словами.
Небезпечні подорожі до далеких сіл Китаю, де місіонерів били, і якщо б не підтримка мандаринів вони могли б і не повернутися живими; військові дії та епідемія холери, свідками яких ставав Хадсон Тейлор були дійсністю його життя і служіння, але й умовами, де особливо проявлялася його віра.
Тейлор стикнувся з реаліями, про що місія, яка його відправила в Китай, нічого не знала і відповідно він не був достатньо поінформований. У книзі автор докладно розповідає про цю нестиковку і реакцію на неї місіонера.
Особливою частиною книги є зворушлива історія кохання Хадсона і Марії, яке пройшло випробування від своїх по вірі. Хадсон вважав свою дружину скарбом і постійно дякував Богові за неї. Він писав до матері: “Я не можу передати тобі, як сильно я люблю свою дружину. У ній здійснилися всі мої бажання, вона для мене — найчудовіша жінка у світі”. Але йому прийшлося на певному відрізку життя віддати її Господу назавжди…
Відомо, що Хадсон не збирав пожертви. Він пояснював це декількома причинами, в тому числі, він не хотів, щоб люди діяли під впливом почуттів, а приймали виважене рішення. Він бажав, щоб люди, жертвуючи кошти, не полегшували своє сумління, а дійсно перейнялися китайським народом. І він знав, що якщо це відбудеться в серці людини, то пожертви будуть набагато більшими та під Божим керівництвом.
Він хотів китайців залишити китайцями, а самому стати одним з них. Стати китайцем для нього означало говорити їхньою мовою, одягати національний одяг, їсти ту саму їжу, відростити волосся та сплести банзі (косичка, яку носили китайці).
Для досягнення китайських жінок Тейлор вважав найкращими незаміжніх жінок-місіонерок. Це новаторство серед місій викликали обурення, але Тейлор і це здолав, а на практиці такий підхід спрацював на користь Євангелія.
Хадсон Тейлор був неоднократно запрошеним гостем на великі конференції, де його голос вважався впливовим і трансформуючим: не один раз учасники після його промов вирішували їхати місіонерами в Китай. І разом з тим, будучи директором КВМ, Тейлор не цурався, коли приходилося, спати у свинарнику з його законним мешканцем.
Формула віри Тейлора проста: молитва, здоровий глузд та постійна дитяча довіра Богу.
Віра місіонерів КВМ пройшла випробування вогнем і під час повстання “боксерів” у 1898-1901 рр. Тоді місія втратила 58 своїх місіонерів, але ні один з них не відмовився від своєї віри і не спокусився перед обличчям смерті. Спокій та впевненість у спасінні, з якими місіонери прийняли мученицьку смерть, тоді глибоко вразили китайське населення.
Біографія відомої у місіонерстві постаті доступна російською мовою в електронному та аудіоформатах, її можна скачати, а також придбати друковану версію.
Книга стане у пригоді всім, хто прагне глибше довіряти Богові та зростати у вірі. Історія місіонера показує Божий незмінний принцип: віра неминуче проходить випробування, і коли вона витримує їх, то обов’язково проявляється Божа слава, приносячи реальні зміни людям.
Прес-центр місії CITA.