Так званий обласний суд Запорізької області засудив до 14 років ув'язнення священика Української православної церкви (УПЦ) Московського патріархату (МП) із Токмака Запорізької області Костянтина Максимова. Чоловіку інкримінували нібито шпигунство проти Російської Федерації,

Повідомляє Християнський Мегапортал inVictory

Інтернет-видання «Суспільне Мовлення»  поспілкувався з матір'ю засудженого священика, його адвокатом та представником Запорізької єпархії УПЦ МП.

Костянтин Максимов — священик із Токмака Запорізької області, служив у місцевому храмі Успіння Пресвятої Богородиці (входить до Бердянської єпархії УПЦ МП). , він не міг покинути свою па-друге, на це треба було дозвіл їхнього головного бердянського єпископа. І найголовніше, він сподівався, що це все недовго продовжиться.

За словами жінки, священик Костянтин під час окупації підтримував місцевих парафіян храму і не хотів надалі згадувати у церковних текстах патріарха Російської православної церкви (РПЦ) Кирила: «Він підтримував людей як міг читав молитву за Україну. Неодноразово, як він мені писав у листах, був і у підвалах разом із людьми, підтримував їх, запевняв, що все буде добре. Але при цьому не згадував у молитвах Кирила. За що його неодноразово викликав настоятель храму, наказував, що треба поминати».

«Мій син казав: «Я не буду Кирила поминати, тому що там читається «батько». А який він нам батько, якщо благословляє війська, які нищать український народ, грабують, знущаються, ґвалтують жінок?», — розповіла мати священика.

Російська окупаційна влада змушувала кліриків Бердянської єпархії УПЦ МП підписати документи про перехід до РПЦ, проте Максимов щоразу відмовлявся підписувати будь-які папери про приєднання до російської церкви, стверджує адвокат священика Юлія Богдан.

«Максимова неодноразово змушували підписувати ці документи, проте він щоразу відмовлявся. Незважаючи на це, він не лише не підписував ці документи, а й під час церковних служінь не згадує патріарха РПЦ Кирила, за що отримував зауваження від настоятеля храму», - зазначила адвокат.

За словами Юлії, за небажання згадувати патріарха РПЦ, через деякий час російські силовики затримали Костянтина Максимова та утримували у так званій «ямі». Надалі настоятель храму усунув священика і відправив його служити до Молочанська.

Через систематичний тиск з боку росіян Костянтин Максимов вирішив виїхати з окупації. Для цього 16 травня 2023 року зголосився виїжджати через автономну республіку Крим машиною приватного перевізника. Про його виїзд знали лише знайомі, розповів мати священика:

«Він написав, що під'їжджає до Чонгара. І у Чонгарі його затримали. Потім був такий якийсь дзвінок від жінки, мабуть, із того окупованого міста, бо вона це все знала. Вона сказала: «Не переживайте, він у Джанкої на фільтрації. Пройде фільтрацію і все буде гаразд, його відпустять». Потім жінка не відповідала на дзвінки. Інкогніто — зателефонувала, щоби попередити і все. Після цього мій син зник на 9 місяців».

Надалі стало відомо, що з моменту затримання до лютого 2024 року він перебував у Мелітополі, де чоловіка тримали в так званому «підвалі». Потім священика перевели до Мелітопольського СІЗО, зазначила адвокат Юлія Богдан: «Лише 26 березня 2024 року мати Максимова Світлана вперше отримала інформацію про сина. У записці було зазначено: «Мамо, я живий, судять за ст. 276 КК РФ. Врятує лише обмін. Бережи себе».

За даними адвоката, здоров'я Костянтина Максимова у критичному стані: у чоловіка проблеми з ногами, біль у суглобах, у слідчому ізоляторі захворів на бронхіт. Священик просив росіян надати йому медичну допомогу, проте вони відмовили.

Водночас Запорізької єпархії УПЦ МП про місцезнаходження та стан священика точно не було відомо, розповів протоієрей Запорізької єпархії Геннадій Єлін:

«Все відомо лише з медіа та слів його матері, що нібито його затримали на одному з блокпостів. А потім уже місцезнаходження було суперечливим: то казали, що він нібито перебував у міліції, то в Донецькому СІЗО. Були також дані, що він десь у Сімферополі був. Ми якось перевіряли, чи хотіли чимось допомогти, але ніде не підтверджувалося», — зазначив чоловік.

Через понад 14 місяців перебування в полоні, 2 серпня 2024 року, російські силовики інкримінували Костянтину Максимову звинувачення у нібито шпигунстві проти Російської Федерації і засудили його до 14 років позбавлення волі.

«З листів, що пише син, як катували дев'ять місяців, там будь-яка людина визнавалася в тому, що не робила, бо дуже страшні тортури. Він також їх зазнав. Ніхто ні в чому не розбирався. Священик — не священик: потрапили під один гребінець, як усі, так і він», — розповіла Світлана Максимова.

За версією силовиків РФ, священик нібито збирав дані з координатами дислокації технічних засобів протиповітряної оборони ЗС РФ на території Токмака та району. Далі ці дані месенджером нібито передавав співробітникам СБУ. Такі псевдоаргументи наводили у так званій прокуратурі Республіки Крим.

«Батька Костянтина незаконно тримали на окупованій території, майже рік утримували навіть без належного оформленого процесуального затримання.

Мати священика зазначила, що до вироку Максимова утримували у СІЗО №2 тимчасово окупованого Сімферополя, а надалі російські силовики етапуватимуть священика у невідомому напрямку – на територію РФ.

«Син говорив: «Я патріот своєї країни, я завжди був за суверенітет будь-якої країни. І я молився за український народ».