Монастир збудували за наказом імператора Юстиніана І у VI столітті на місці, де ймовірно Бог явився Мойсеєві у палаючому кущі. Адміністративно монастир належить Автономній Православній церкві Синаю, яка підпорядкована Єрусалимському патріархату. У його бібліотеці зберігаються унікальні рукописи, а сам монастир є символом безперервності християнської присутності на Синаї.

Повідомляє Міжконфесійна ініціатива "Християни для України"

28 травня Апеляційний суд Південного Синаю ухвалив резонансне рішення, згідно з яким монастир Святої Катерини із понад 70 об’єктами нерухомості, визнається власністю держави, в ченці «сквотерами» (тобто людьми, які самовільно захопили будівлю). З цим категорично не погоджується настоятель монастиря Даміан Синайський, який наголошує, що справа тягнеться ще з 2012 року та є юридично й історично необґрунтованою, адже монахи перебувають на цій землі вже понад півтори тисячі років.

Згідно з судовим рішенням, територія монастиря поділена на чотири зони і лише одна з них залишена за християнами, а інші — мають бути передані державі (включно з місцями поховань святих, водними джерелами й садами). Для того, щоб залишатися на дозволеній монахам частині, вони будуть зобов’язані щороку поновлювати дозвіл на проживання, що породжує юридичну невизначеність та механізм у певний момент відібрати об'єкт взагалі.

Загальний контекст становища християн в Єгипті виходить далеко за межі одного монастиря. Держава офіційно проголошена як ісламська і християни та інші релігійні меншини постійно зазнають утисків та насилля. Греки та копти періодично зазнають як юридичних, так і фізичних нападів, а також примусовій асиміляції.

Всесвітня рада церков (ВРЦ) на останньому засіданні засудила судове рішення, назвавши його «неприпустимим втручанням у право власності монастиря». Центральний комітет ВРЦ вимагає визнати постійне право власності монастиря на землю, а також звернувся до ЮНЕСКО з вимогою повпливати та ситуацію і зберегти статус комплексу як християнської святині.

Активну позицію зайняла також Греція. Депутати Європарламенту Еммануїл Фрагкос і Ніколас Фарантуріс висловили протест і запропонували пов’язати макрофінансову допомогу Єгипту від ЄС (заплановані 4 мільярди євро) з гарантіями автономії монастиря. Проте наразі вони не мають достатньо підтримки серед інших євродепутатів для позитивного рішення.