Китайський уряд оголосив про введення нових жорстких правил, що регулюють поведінку релігійних діячів в Інтернеті. Державне управління у справах релігій опублікувало «Кодекс поведінки духовенства у мережі», який встановлює суворі заборони на проповіді,

трансляції богослужінь, збір пожертв та будь-які комерційні активності у цифровому просторі – за винятком тих випадків, коли вони проходять на офіційно схвалених платформах,  повідомляє Християнський Мегапортал inVictory  з посиланням на  China Aid .

Документ включає 18 статей та охоплює майже всі аспекти релігійної діяльності в інтернеті: від заборони на сенсаційне поширення інформації та «феодальні забобони» до неприпустимості екстремістської риторики та участі у транскордонних релігійних обмінах. Формально ці заходи подаються як крок до «правильної віри та правильної поведінки», проте експерти вважають, що фактично йдеться про включення релігійного вираження до державної системи ідеологічного контролю.

Згідно з новими правилами, духовенство не має права використовувати особисті облікові записи або несанкціоновані майданчики для будь-яких релігійних дій: читання Писання, молитов, трансляції богослужінь, проведення онлайн-курсів, включаючи «духовні ретрити» або «цілющі практики». Всі подібні активності допускаються лише на ресурсах, які мають спеціальну ліцензію на поширення релігійної інформації в Інтернеті, яку можуть отримати лише офіційно визнані державою релігійні організації.

"Це не реакція на окремі випадки, а системна спроба вбудувати релігію в загальний режим інтернет-контролю", - зазначив китайський дослідник релігійної політики на умовах анонімності. За його словами, влада побоюється, що релігійні групи можуть використовувати онлайн-платформи для розширення впливу за межі офіційних каналів.

Особливу увагу приділено забороні монетизації релігійної діяльності в інтернеті. Кодекс прямо забороняє збір пожертв на будівництво храмів або проведення заходів, а також участь у платних стримах, комерційних шоу та розважальних форматах. Подібні заходи стали реакцією на випадки, коли монастирі та храми активно залучали пожертвування через трансляції, а духовні особи продавали товари у прямому ефірі.

Таким чином, держава прагне не допустити формування «зоряного духовенства», яке могло б будувати особистий вплив в обхід офіційних структур.

Вперше в подібних документах наголошується, що правила поширюються не лише на материковий Китай, а й на духовенство з Гонконгу, Макао та Тайваню, а також на іноземних релігійних діячів, які перебувають у країні. Це свідчить про намір Пекіна розширити нагляд і на релігійні громади за межами материка, що може торкнутися католицьких і протестантських церков у цих регіонах.

На думку спостерігачів, нові заходи серйозно обмежать релігійну присутність у публічному просторі, фактично зводячи його до закритих державних платформ. Це може призвести до подальшого скорочення свободи віросповідання та посилення критики з боку міжнародних правозахисних організацій.

Пекін, однак, наполягає, що його політика спрямована не проти самої віри, а на «боротьбу з екстремізмом та релігійною інфільтрацією». У висновку документа йдеться, що духовні особи мають «виховувати гарні звички онлайн-поведінки та свідомо протистояти шкідливій інтернет-культурі».

Таким чином, новий кодекс демонструє не тільки посилення злиття релігійної сфери з цифровим контролем, а й подальше прагнення влади повністю підпорядкувати собі простір релігійного вираження.