У понеділок у Міжнародному суді ООН (МС ООН) у Гаазі розпочалися публічні слухання у справі про передбачуваний геноцид етнорелігійної меншини рохінджу в М'янмі.

 Розгляд стосується дій м'янманської армії, яка, за даними міжнародних організацій, з 2016 року веде систематичну кампанію насильства проти рохінджу та інших етнічних та релігійних меншин країни.

Повідомляє Християнський Мегапортал inVictory з посиланням на persecution.org .

Це перше повноцінне слухання у справі про геноцид у Міжнародному суді за понад десять років. Воно відбувається на тлі підвищеної уваги світової спільноти до ситуації в М'янмі, зокрема, обговорень кризи на Генеральній Асамблеї ООН у вересні 2025 року. Міжнародний суд є найвищою судовою інстанцією ООН і надалі може розглядати й інші звинувачення у геноциді.

Позов проти М'янми був поданий Республікою Гамбія, яка звинувачує країну – під керуванням військової хунти після захоплення влади у 2021 році – у застосуванні «найжахливішого насильства та руйнувань, які тільки можна уявити». Військова влада М'янми відкидає звинувачення в геноциді, проте міжнародне співтовариство протягом багатьох років кваліфікує дії армії як ознаки геноцидальної політики.

За оцінками правозахисників, внаслідок військових операцій були змушені залишити свої будинки майже 750 тисяч представників народу Рохінджа. Лише за 18 місяців, що передували липню 2025 року, близько 150 тисяч біженців рохінджу прибули до сусіднього Бангладешу. Це стало найбільшою хвилею втечі з 2017 року і свідчить про загрозу для етнорелігійних меншин у М'янмі.

У березні 2025 року Комісія США з міжнародної релігійної свободи (USCIRF) опублікувала доповідь, в якій розкритикувала дії м'янманської армії, відомої як Татмадау. У документі йдеться про систематичні репресії проти релігійних меншин і міститься заклик до міжнародної спільноти посилити увагу до груп населення, що переслідуються.

Згідно з звітом USCIRF, за останні роки в країні було переміщено понад 3,5 мільйона людей. Серед них – понад 90 тисяч жителів християнського штату Чин, близько 237 тисяч осіб у штаті Качин та приблизно один мільйон мусульман-рохінджа, які стали біженцями.

Хоча більшість населення М'янми становлять представники етнічної групи бамар та послідовники буддизму, етнічні та релігійні меншини країни мають багатовікову історію та існували задовго до утворення сучасної держави. У багатьох випадках етнічна приналежність тісно пов'язана із релігійною ідентичністю. Так, від 20 до 30 відсотків народу карен сповідують християнство, а серед народу чин християни становлять понад 90 відсотків населення.

Експерти зазначають, що таке переплетення етнічної та релігійної ідентичності робить ситуацію особливо вибухонебезпечною. М'янманська армія, яка дотримується радикальної інтерпретації буддизму, протягом десятиліть застосовувала насильство проти різних груп населення, включаючи мусульман-рохінджа та християн-чин.

Правозахисні організації також звинувачують хунту у тяжких військових злочинах, включаючи викрадення дітей, яких, за їхніми даними, змушують йти попереду військових підрозділів через заміновані території. Жертвами подібних дій нерідко стають представники етнічних та релігійних меншин, які чинять опір армії, яка веде, на думку експертів, багаторічну кампанію етнічних та релігійних чисток.