Кожен п’ятий українець, або 20% населення України, сьогодні це — або ветерани, або люди, які втратили на війні близьких. Ветеранська спільнота України складає майже 2 млн. чоловіків та жінок.

Як прийняти і зрозуміти людину, яка повернулася з війни? Чи готова Церква послужити таким людям сьогодні? І як підготуватися до зустрічі з ветеранами? Відповіді на ці питання разом шукали учасники форуму “Церква у служінні ветеранам”.

Повідомляє Християнська Служба Порятунку

Захід проходив 26-27 червня у Кривому Розі на базі церкви “Дім хліба” та зібрав понад 200 учасників - цивільних, військових та ветеранів. Організатори - об’єднання церков “Дім хліба” та Християнська служба порятунку. Мета форуму - підняти обізнаність Церкви та залучити людей у служіння військовим та їхнім родинам.

“Ми організували цей форум тому, що побачили, що люди мають бажання служити ветеранам, відчувають Боже покликання, але не вистачає обізнаності. Раніше подібні заходи люди сприймали як капеланський або форум для ветеранів. Прийшлося докласти зусиль, аби змінити таку парадигму: це форум для всіх, хто хоче і може служити ветеранам”, - зазначив Дмитро Єгоров, пастор, координатор капеланського відділу об’єднання церков “Дім хліба”.

Спікерами форуму були досвідчені служителі та фахівці, які також проводили воркшопи на вузькоспеціалізовані теми.

Чи можливо поєднати світ цивільних людей і світ воїнів? Чия ідентичність має змінитися? Що мають зробити християни, щоб захисники уникли ізоляції та знайшли себе в цивільному житті? Андрій Оленчик, координатор ХСП, на форумі говорив про виклики, які постають у взаємодії суспільства і Церкви з ветеранами, та виклав тему “Правила бою”. На відкритому спілкуванні у форматі воркшопу доносив тему служіння ветеранам.

Світлана Филипчук, доцентка Таврійського християнського інституту, викладачка релігієзнавчих, історико-богословських та психологічних дисциплін виклала тему “Духовний супровід військовослужбовців та їхніх сімей”. Спікерка говорила про про травму війни у розрізі різних категорій: воїнів, їх дружин, дітей, матерів та дружин загиблих та безвісти зниклих героїв:

“Людина не може сама подолати травму. Ми як Церква маємо стати для травмованих війною безпечним простором. Бути Церквою у стражданні і не давати відповідь у форматі інструкції, а показати надію”.

Також вона провела воркшоп з учасниками форуму, які були зацікавлені темою служіння родинам загиблих воїнів.

Юлія Бабюк, представниця ХСП, відповідальна за напрямок ретритів для воїнів та їхніх родин, дружина воїна на воркшопі розповіла про служіння дружинам військових, а також поділилася досвідом організації та проведення зустрічей для них.

Чому з дітьми потрібно говорити про війну? Як дітям зрозуміти ветеранів? Яку роль тут відіграє церква та як дати дітям послання надії? Алла Антонова, психологиня оперативного резерву ХСП провела воркшоп: “З нами ніхто не говорить про війну — покоління, яке дорослішає під сирени”.

Юрій Демидов, пастор і координатор капеланського напрямку церкви “Перемога” (м. Кропивницький), та Михайло Кожухар, керівник відокремленого підрозділу Громадської спілки “Альянс Перемога”, провели малу групу на тему організації служіння з реабілітації залежних воїнів.

“Хлопці, які не знають Христа, повертаються душевно розірваними- треба просто служити їм!”, — показуючи руками обійми, зауважив учасник, ветеран Ярослав Соколовський. — Форум — це вижимка знань, той захід, де висвічуються проблеми ветеранів, їх психологія, про що доноситься масам”.

“Та кількість воїнів, які знаходяться на фронті і вдома, і кожного дня ми з цим стикаємося, це величезне поле діяльності. На державному рівні - це одна історія, а от Церква не готова на сьогодні служити таким”, - прокоментував Ілля Ісхаков, капелан-доброволець.

Євген Козьяков, ветеран, капелан-доброволець поділився особистим досвідом запрошення в церкву важкопораненого побратима. Тоді, на жаль, він так і не зміг знайти йому місце між рядами в залі. Переживаючи через це дискомфорт, Євген одночасно зрозуміві, що брати і сестри не готові до зустрічі з ветеранами.

“Ніхто нас не готував до того, що ми будемо жити в такий час, до викликів, які ми маємо та до майже 2 мільйонів ветеранів в нашій країні. Ніхто не готував нас до такого рівня травматизації та горя. Тому це природно, що суспільство до цього не готове. Я не схильний звинувачувати Церкву чи суспільство в неготовності, вважаю, що треба підійти до цієї проблеми конструктивно. Можливо, хтось говорить, що церква запізнилася. Можливо й так, але це ще не кінець. Ми можемо спільно знайти шляхи вирішення”, - поділився Валерій Григораш, єпископ об’єднання церков “Дім хліба”.

Євген Зінченко, старший пастор церкви “Живе слово”, на форум прийшов зрозуміти, з якими викликами стикається церква щодо військових і стати відповіддю для них: “Для мене є важливими слова Христа про те, що коли Він прийде на землю, чи знайде Він віру? Наша віра - відповідь на ті виклики, які мають Церква і суспільство, перебуваючи в стані війни”.

“Багато людей прийшло не тільки з об’єднання “Дім хліба”, це для мене підтвердження того, що ми рухаємося в правильному напрямку. Вірю, що ці інструменти і навчання принесуть бажаний результат, тобто це будуть брати і сестри, які служитимуть ветеранам та їх родинам”, поділився Євген Козьяков.

“Без таких заходів неможливо занурити спільноту в тему, проговорити її змістовно, тому це не просто варто, а надвижливо в українських реаліях проводити такі форуми, саме для церков”, - поділився Дмитро Єгоров.

“Впевнений в тому, що Церква поставлена служити своєму народу там, де вона є, бути світлом та сіллю, тим більше в контексті війни. Послання Церкви ніколи не має бути зміненим, але зі зміною контексту, змінюється і подача основного послання. Прийшов час для України перейняти серце Господа, щоб ми могли послужити цій нації милосердям Христа”, - підсумував Валерій Григораш, єпископ об’єднання церков “Дім хліба”.

Пресс-центр ХСП.