Релігійні святині під ударом війни
У своєму зверненні речник молдовського уряду Даніел Вода наголосив, що російська агресія — це не просто територіальний конфлікт, а й духовна загроза.
Повідомляє Всеукраїнський Собор Про це пише slovoproslovo.info з посиланням на christiantoday.com.«З початку вторгнення зруйновано або пошкоджено понад 500 церков, синагог і мечетей. Це одна святиня кожні два дні», – сказав Вода.
Молдовська влада закликає духовенство не мовчати і відкрито висловлюватися про справжню природу цієї війни, яка ведеться не лише за території, але й спрямована на знищення духовних центрів та культурної спадщини.
Розкол у Молдовській православній церкві
Звернення до священнослужителів пролунало на тлі загострення внутрішнього розколу серед православних у Молдові.
90% молдован, які ходять до церкви, відвідують православні храми.
Православна церква в країні розділена між двома юрисдикціями: Митрополією Кишинівською (Московський патріархат) та Митрополією Бессарабською (Румунський патріархат).
З початку вторгнення понад 60 парафій перейшли від Московського патріархату до Румунського, що демонструє зміну настроїв серед віруючих.
Хоча митрополит Кишинівський Володимир офіційно засудив війну і організував допомогу для понад 90000 українських біженців, окремі священики Московського патріархату продовжують відкрито підтримувати агресію.
«На кожній службі я виголошую молитву за припинення війни в Україні. Я не боюся називати її війною. Я не молюся за Путіна», – заявив митрополит Володимир у 2023 році.
Водночас є повідомлення, що священики з парафій Московського патріархату отримували фінансування з Росії для здійснення «паломництв» до російських святинь.
Політичний аспект церковного розколу
Релігійний поділ у Молдові тісно переплетений із політикою: Московський патріархат історично пов’язаний із проросійськими настроями, Румунський патріархат підтримує інтеграцію Молдови в ЄС.
Останнім часом Митрополія Бессарабська стала символом просування Молдови до Європейського Союзу, що влада країни планує зробити до 2030 року.
Розкол у самій Російській православній церкві
Від початку вторгнення патріарх Кирил активно підтримує війну та виправдовує її релігійними аргументами.
«Війна визначить, на якому боці Бога буде людство», – заявив Кирил у 2022 році.
Однак у самій Російській православній церкві зростає опір проросійській пропаганді: 300 священників у Росії підписали відкритий лист із закликом до миру. Десятки православних священників арештовані або змушені мовчати через закони про «дискредитацію армії».
Заклик Молдови до духовенства
На тлі цих подій уряд Молдови закликає священнослужителів бути голосом правди та підтримати Україну.
«Не мовчіть. Говоріть світові правду. Це не просто війна за території, а спроба знищення духовності», – наголосив урядовий речник Даніел Вода.
Війна, розв’язана Росією, стала не лише геополітичним викликом, а й духовною боротьбою, у якій молдовські церкви відіграють важливу роль.