Християнська місія  Mission Eurasia  цього літа запланувала провести біблійні табори у 14 країнах, де допомогу та турботу отримають близько 30 000 дітей. Близько 80% учасників – українські діти, чиї життя докорінно змінилися після повномасштабного вторгнення Росії,

Повідомляє Християнський Мегапортал inVictory з посиланням на The Christian Post .

Табори, організовані спільно з чинними та новими церквами, об'єднують ігрові програми, біблійне навчання та професійну психологічну допомогу. За словами президента Mission Eurasia Сергія Рахуби, уродженця Донбасу, такі табори часто стають для дітей «першим місцем за місяці чи роки, де вони можуть почуватися в безпеці, грати та чути слова надії».

Травма як головний виклик

Міжнародні лідери попереджають: без вирішення проблеми психологічної травми у дітей відновлення України буде неповним. Представник Ради Європи Тордіс Кольбрун Рейкфіорд Гільфадоттір на травневій конференції у Фінляндії заявила, що «відновлення країни – майже порожня обіцянка» без цілеспрямованої роботи з постраждалими дітьми.

Mission Eurasia заповнює цю прогалину, направляючи підготовлених консультантів із травми до таборів, де вони працюють разом із пасторами та служителями. Діти, які пережили бомбардування, втрату близьких або вимушене переселення, отримують підтримку через групові бесіди, творчі заняття та індивідуальні консультації.

Безпечні простори та довіра

Багато дітей приїжджають до таборів замкнутими та настороженими. «Їм важливо знати, що їх не залишать самих, що їхні сім'ї в безпеці», – каже Рахуба. Він згадує, як під час табору у Запоріжжі діти ховалися у підвалі через атаку дронів, а потім спокійно повернулися до запланованих ігор.

Програма «Літо надії» – частина стратегії Mission Eurasia щодо підготовки національних лідерів. Молодь, навчена у проекті Schools Without Walls, сама проводить табори у своїх регіонах, поділяючи з дітьми досвід життя в умовах війни. Після таборів місцеві церкви продовжують спілкуватися з сім'ями та надавати підтримку, що нерідко призводить батьків до активної участі у житті громади.

Свідок руйнувань

Рахуба особисто відвідував прифронтові та нещодавно звільнені території, де бачив села зі зруйнованими будинками, сім'ї, які втратили дітей, та людей, які не бажають залишати свої будинки, незважаючи на постійні обстріли. В одному селі він зустрів батьків, чийого сина вбив уламок під час бомбардування. "Вони сказали, що швидше помруть тут, ніж поїдуть", - згадує він.

У таборах на заході України нерідко збирають дітей та вдів, щоб надавати допомогу всій родині – і духовну, і емоційну.

Досвід, перевірений часом

Свою табірну місію Mission Eurasia веде з початку 1990-х, коли перший християнський табір після розпаду СРСР пройшов у колишньому піонерському центрі під Москвою. “Тоді зі сцени, де раніше стояв Ленін, читали Слово Боже. Це стало початком нашого служіння дітям», – розповідає Рахуба.

Наразі формат адаптований під військові умови: заходи відбуваються у дворах церков чи на шкільних стадіонах, а програми перериваються на часи повітряних тривог.

За межами України

Крім України, Mission Eurasia проводить табори для біженців у Польщі та Молдові, а також працює у Казахстані, Узбекистані, Ізраїлі, Вірменії та Азербайджані. У мусульманських регіонах Центральної Азії акцент робиться на побудові відносин і створення безпечного середовища для дітей. В Ізраїлі підтримуються проекти, які поєднують єврейські та арабські християнські громади.

Зростання церкви та прохання про молитву

З початку війни церква в Україні зросла втричі, ставши для багатьох джерелом духовної та практичної підтримки. «Коли люди бачать справжню турботу і дізнаються, що надія – у Богові та Ісусі, вони приєднуються до громади», – зазначає Рахуба.

Він просить молитися про закінчення війни, про мудрість для світових лідерів та захист співробітників місії. «Ми хочемо, щоб діти відчули радість, завели друзів і дізналися, що мають надію. А надія ця має ім'я – Ісус», – каже він.