Виборча комісія Малаві в середу оголосила колишнього президента Пітера Мутаріку переможцем президентських виборів, змістивши чинного главу держави Лазаруса Чакверу в одному з рідкісних для Африки випадків поразки правлячого лідера.

85-річний Мутарика, який керував країною з 2014 по 2020 рік, повертається до влади після того, як набрав 57% голосів проти 33% у Чаквери, згідно з остаточними результатами,

Повідомляє Християнський Мегапортал inVictory з посиланням на Christian Daily .

70-річний Чаквера визнав поразку ще до офіційного оголошення підсумків, зазначивши, що часткові підрахунки вже показали «непереборний розрив» на користь суперника. Його визнання робить Чакверу одним із небагатьох африканських президентів за останні роки, хто мирно передав владу після одного терміну.

«Згідно з офіційними результатами, – сказав Чаквера у телезверненні, – було ясно, що мій головний суперник, Його Превосходительство Пітер Мутарика з Демократичної прогресивної партії, вже забезпечив собі непереборну перевагу і є передбачуваним переможцем президентських виборів».

Чаквера повідомив, що зателефонував Мутарике, щоб привітати його, і пояснив, що ухвалив рішення визнати поразку, оскільки погодився з попередніми результатами, оголошеними виборчою комісією.

«Я знаю, що для багатьох із вас, хто підтримував мою кампанію з переобрання, цей результат розчаровує… але я вважаю правильним визнати поразку з поваги до вашої спільної волі як громадян та з поваги до конституції», – зазначив він.

Остаточні підсумки показали: Мутаріка отримав 57% голосів, а Чаквера – 33%.

Нагадаємо, 2020 року Чаквера здобув перемогу над Мутарикою на повторних виборах, коли суд скасував його переобрання через масштабні порушення, включаючи використання коректора на протоколах підрахунку голосів. Тоді Чаквера отримав 58% голосів. Його програма включала обіцянки боротьби з корупцією, відновлення економіки, створення робочих місць та підвищення гідності громадян. Образ євангельського християнського лідера також відіграв ключову роль: до приходу в політику в 2013 році Чаквера служив пастором Асамблей Божих і мав ступінь доктора богословського служіння з Trinity Evangelical Divinity School. Сам він пояснював свій крок у політику як «божественне покликання», говорячи, що Бог «розширює його служіння, щоб він міг пасторувати для всієї нації».

Проте за п'ять років виборці винесли Чаквері суворий вердикт. Кампанія 2025 року виявилася повністю зосередженою на катастрофічному стані економіки.

З 2020 року Малаві переживала затяжну кризу: середні темпи зростання ВВП знизилися до 2,2%, що нижче за зростання населення (2,6%), і доходи громадян почали падати. Згідно зі звітом Світового банку, інфляція сягнула 30%. Високі ціни на товари, зростання безробіття та хронічні перебої з паливом стали повсякденною реальністю. Вартість основних продуктів, включаючи кукурудзу та добрива, різко зросла: ціна на добрива збільшилася у шість разів, поставивши під загрозу продовольчу безпеку мільйонів людей.

Церква в Малаві у своїх пастирських листах перед виборами закликала громадян обирати лідерів, які «по-справжньому готові виконувати свої обіцянки та вирішувати нагальні економічні проблеми країни».

Влада частково пояснювала кризу зовнішніми чинниками: війною в Україні, кліматичними катастрофами, включаючи циклон Фредді та сильні посухи. Однак багато громадян звинувачували помилки внутрішньої політики. Критики вказували на значні провали, включаючи завищений офіційний курс валюти, надмірні запозичення та обмежувальні торговельні заходи, які посилили вразливість країни. Дефіцит бюджету залишався одним із найвищих в Африці та покривався в основному за рахунок дорогих внутрішніх запозичень.

Корупція також стала однією із головних причин розчарування. Незважаючи на передвиборчі обіцянки Чаквери боротися з хабарництвом, опоненти звинувачували його у вибірковості заходів, а гучні скандали підривали довіру суспільства. Невиконані обіцянки – такі як створення мільйона робочих місць – посилювали розчарування, особливо серед молоді, яка раніше була його активною опорою.

Аналітики зазначали, що розрив між пасторським чином Чаквери та жорсткою економічною реальністю підірвав довіру. Деякі також вважали, що лідерський стиль, сформований у харизматичному церковному середовищі, погано підходив для демократичного управління, що виявилося у нестачі підзвітності та слабкості у реалізації реальних рішень.

Проте правління Чаквери мало й позитивні сторони. У 2024 році Малаві досягла рекордного зниження рівня смертності дітей до 5 років – до 48 випадків на тисячу народжень. Його уряд просував інфраструктурні проекти, цифрові реформи та ініціативи, наприклад, накопичувальні рахунки для новонароджених як частину довгострокового бачення розвитку країни.

Зрештою, антиінкогумбентська хвиля, що захлеснула Африку на тлі економічного невдоволення та втоми від корупції, виявилася для Чаквери непереборною. Виборці, опинившись перед вибором між «розчаровуючим чинним лідером» і 85-річним екс-президентом Пітером Мутарікою, якого вони самі колись відкинули, вважали за краще повернути владу в його руки.

Пітер Мутаріка / Лазарус Чаквера