7–8 жовтня відбувся щорічний Капеланський форум «Об’єднані в служінні. Бути поруч», який зібрав у Києві понад 400 учасників зі всієї України: військові капелани, капелани-волонтери, служителі церков, представники міжнародних організацій і ветеранських спільнот,

органів влади й Сил оборони України. Організатором Форуму є Рада Євангельських протестантських церков України.

Повідомляє Рада Євангельських Протестантських Церков України

На початку Форуму пастор Анатолій Райчинець закликав вшанувати хвилиною мовчання пам’ять героїв, «які віддали найдорожче — своє життя, щоб ми з вами жили та продовжували боротьбу».

До учасників форуму з вітальним словом і підбадьоренням звернувся Головуючий РЄПЦУ єпископ Олександр Зайцев: «Ми живемо в непростий час, вороги лякають зброєю, але я хотів би, щоб кожен з нас розумів: надія наша тільки на Господа: “Одні колісницями хваляться, інші кіньми, а ми хвалимось Ім’ям Господа, Бога нашого! Вони впали й полягли, а ми встали і стоїмо прямо!” (Пс. 20:8)».  

Учасників Форуму привітали представники влади та Сил оборони України: начальник Управління гуманітарного забезпечення МОУ, підполковник Діана Копаниця; начальник Служби військового капеланства, полковник Олександр Вовкотеча; начальник сектору організації СВК ДПСУ, Дмитро Тукало; начальник капеланських служб Командування Сухопутних військ ЗСУ Лариса Полянська; начальник Служби військового капеланства Національної Гвардії України полковник Олександр Іздебський; Заступник керівника Офісу Президента України Олена Ковальська висловила подяку всім присутнім капеланам і тим, хто зараз перебуває на фронті й виконує свою роботу. 

Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський зауважив зростання євангельсько-протестантського руху: за кілька років невеликі громади стали впливовою силою країни в духовній, культурній, науковій і військовій сферах та посіли друге місце за кількістю мандатів на капеланське служіння.

Також учасників форуму привітали єпископ Віталій Кривицький від Римо-католицької Церкви України та митрофорний протоієрей Олекса Петрів від Української Греко-католицької Церкви України.

Протягом першого дня форуму під час робочих сесій і панельних дискусій обговорювали виклики, які постають перед капеланами, і практичні кроки їх подолання. У дискусії взяли участь діючі штатні капелани: Савченко Євген, В’ячеслав Воровченко, Володимир Стрельцов, та капелани-волонтери: Петро Вдовик, Василь Поворознюк, В’ячеслав Когут, Ігор Плохой, Віталій Хмельницький. Дискусії модерували: капелани Сергій Накул та Анатолій Кушнірчук. Крім того, пастор Василь Поворознюк представив доповідь «Від протистояння до співпраці» про якісну співпрацю між штатними капеланами, капеланами-добровольцями, військовими та помісними церквами задля кращого спрямування волонтерського потенціалу церков України. 

Учасники форуму мали нагоду почути свідчення Героя України Владислава Стоцького про значущу роль капеланів у житті Владислава та як служіння капеланів змінило життя бойового офіцера. 

Також представили низку служінь, ресурсів і програм, спрямованих на відновлення, зцілення, підтримку й супровід капеланів і військовослужбовців та їхніх сімей.

Під час другого дня форуму майор Олена Сек представила доповідь про роботу з тими, хто повернувся із полону, — реакція слухачів засвідчила, що ця тема ставатиме дедалі актуальнішою.

Протягом наступних робочих семінарів Вʼячеслав Когут представив тему безпекових заходів капелана; Іван Горбік – особливості роботи військового капелана; Анатолій Кушнірчук та Ігор Плохой презентували проєкт Служебника капелана й молитовника.

Єпископи Андрій Тищенко, Валерій Антонюк, Анатолій Калюжний, Генрі Мадава наголошували на важливості церковного піклування про капелана: кожному капелану потрібен пастор, який буде супроводжувати капелана на його непростому шляху служіння.

На завершення Форуму учасники прийняли Резолюцію Капеланського форуму «Об’єднані в служінні. Бути поруч» 2025, де відзначено пріоритетні напрями в розбудові й розвитку капеланства в Україні. 

Форум став майданчиком для діалогу між церквою, армією та суспільством, спрямований на консолідацію зусиль заради духовної стійкості й обороноздатності України. Це був натхненний час підтримки, спільних молитов і продуктивної роботи.