З 1 по 3 травня у Львові пройшов ретрит для служителів дітям і підліткам Київського обласного об’єднання під назвою «Вмикайся». Ці дні стали для учасників не просто відпочинком, а й часом внутрішнього оновлення та переосмислення служіння.
Очільниця дитячо-підліткового відділу у Київському обласному об’єднанні УЦХВЄ Тетяна Смоляк поділилася: «Ми розуміємо, що працівникам недільних шкіл і підліткових клубів потрібен час, аби перезавантажитися та оновити бачення. Наша мрія і бажання — щоб учасники ретриту повернулися натхненними до служіння у своїх помісних церквах. І почали служити подібним чином для своїх команд».
Програма ретриту поєднувала духовне навчання, практичні семінари, активний відпочинок та неформальне спілкування. Учасники мали час для спорту, ігор, рукоділля та щирих розмов, які часто ставали не менш цінними, ніж офіційна частина програми.
Одним із спікерів був Маркіян Клепач, який провів семінар «Ключ до серця твоєї аудиторії». Під час навчання він наголосив на важливості щирості, любові та справжнього переживання у служінні дітям і підліткам.
«Любов завжди обмежує себе, а егоїзм обмежує інших. Істина входить через переживання, а не аргумент», — підкреслив спікер.
Окрему увагу приділили емоційному відновленню служителів. Арт-терапію для учасників провела Аніта Ющак, допомагаючи через творчість віднайти внутрішній баланс та ресурс для подальшого служіння.
«Я не маю схильності до малювання, але взявши пензель до рук та спробувавши, уже важко було відірватися. Це був особливий досвід» – поділилася враженнями Тетяна Смоляк.
Глибокими роздумами про розвиток особистості та лідерства поділився Олександр Орищин. У семінарі «Чотири рівні свідомості» він говорив про стан виживання, успіху, впливу та спадку, а також про важливість любові у прийнятті рішень.
«Якщо ви приймаєте рішення, де вірогідність помилки є, і інколи навіть висока, то краще прийняти його на користь любові до людини, ніж на користь вірності власному рішенню чи правилу», — зазначив Олександр Орищин.
Для багатьох учасників ретрит став можливістю не лише навчитися чомусь новому, а й відчути підтримку однодумців.
Іра Ночник, яка служить дітям у Фастові, ділиться своїми враженнями: «Це був чудовий час! Ми раді, що поїхали та послухали багато цікавого та корисного, познайомилися з новими людьми».
Павло Хашимов також наголосив, що ретрит став для нього простором справжнього відновлення: «Це була можливість для повного перезавантаження».
Атмосфера ретриту залишила після себе не лише фотографії та спогади, а й важливе нагадування: успішне служіння починається зі здатності самому бути живим, включеним і відкритим до людей.
Вадим Корольчук.
