У погожі дні вересня вже дванадцятий рік поспіль з ініціативи старшого пресвітера Анатолія Корабель у Храмі Христа євангельських християн-баптистів Великого Новгорода проходять науково-історичні конференції «Феномен російського протестантизму».
Цього року конференцію було присвячено знаменній ювілейній даті – 150-річчю початку євангельського пробудження серед вищої петербурзької аристократії, пов'язаного з діяльністю англійського проповідника лорда Гренвіла Редстока (1833-1913). Повідомляє Слово для тебе
Євангельська місія Редстока у Росії опинилася під вогнем гострої критики із боку прибічників традиційного православ'я та світських авторів. Не оминули увагою цього проповідника і наші письменники-класики: Федір Достоєвський, Лев Толстой, Іван Тургенєв, Микола Лєсков.
Про своєрідне сприйняття Редстока Миколою Лєсковим говорив на конференції проповідник з Тамбова, викладач історії та теології Московського інституту духовної музики Володимир Попов у доповіді: «Дон Кіхот проповідництва» (Лорд Редсток під пером Миколи Лєскова)».
Доповідач зазначив, що Лєсков у книзі «Лорд Редсток, його вчення та проповідь», виступив із властивим йому гумором як доброзичливий критик, вказуючи на слабкі, часом смішні та сильні сторони його проповідництва. У доповіді також було проаналізовано і бурхливу реакцію на портрет Редстока, намальований Лєсковим.
Редсток, як відомо, мало надавав значення віросповідним відмінностям. У подібній тональності пролунала й доповідь доктора богослов'я, професора Нового Завіту Петербурзької Євангелічної Богословської Академії Йозефа Барона. Представникам різних конфесій просто потрібен діалог, необхідні зустрічі та обмін духовним досвідом. Йозеф Барон, автор академічної праці «Теологія апостола Павла», «Хрест і богослов'я», «Хрест і філософія», підкреслив, що історичні традиції тих чи інших конфесій не повинні розділяти християн, які сповідують Єдиного Живого Бога у трьох Особах.
Про характерні особливості трудової протестантської етики говорив доцент Петербурзького Держуніверситету морського та річкового флоту, магістр церковної історії Михайло Неволін. Доповідач навів у приклад проекти та починання лідера вітчизняного протестантизму Івана Проханова щодо влаштування трудових комун та артілей. Зрілий християнин, за оцінкою Неволіна, розглядає церковне служіння і громадянську роботу як два рівноцінні поприща за Христом.
Давня історія Новгорода містить інформацію про різних релігійних пошуках у народі. «Новгородські антицерковні рухи XIV-XVI ст. у богословському дискурсі Російського Православ'я», - такою була тема доповіді викладача Вищої Католицької Духовної Семінарії Олексія Андрєєва. Православне духовенство розглядало стригольників та суботників як єретиків та вело з ними боротьбу. Але процес Богошукання не зупинити гоніннями. Він продовжувався і в наступні століття, породжуючи нові форми та зміст релігійного життя.
Друга половина XX століття в Росії була не менш бурхливою, ніж епоха пізнього середньовіччя. Розколи, гоніння, пошук правильного ставлення до держави та суспільства – все це мало місце при радянському режимі. Тетяна Микольська, член Спілки письменників Росії, доцент Петербурзького Християнського університету, кандидат історичних наук присвятила свою доповідь жертовним християнам-подвижникам, фундаторам християнського самвидаву на прикладі діяльності підпільної баптистської друкарні в Івангороді.
Магістр церковної історії Ольга Соколова захоплюється дослідженням західних та східних духовно-містичних практик. Вона поділилася своїми дослідженнями про специфічний духовний досвід Жанни д-Арк.
Філолог Галина Володимирова відкрила нам «іншого», мало відомого Сергія Єсеніна. Складна, вразлива і суперечлива натура поета за розгулу безбожжя після більшовицького перевороту стала уособленням суспільно-політичного виру. Дитинство та рання юність – життя у благодатній християнській атмосфері під впливом побожної матері. А життя у великому місті серед екстравагантної богеми засмоктало у трясовини гріха та пороку. Але в його спадщині є і духовні вірші, є перлини Біблійної мудрості та церковні перекази. Ось цей бік життя і творчості поета саме відкрила доповідачка.
Ольга Ставцева, Ірина Тульпе, Олена Некрасова представляли на конференції філософську спільноту. Ольга Ставцева – дослідник філософії та богослов'я датського мислителя Серена К'єркегора, розповіла про Петра Ганзена, першого перекладача праць філософа. Ірина Тульпе розкрила особистість засновника «Десного Братства» Миколи Ільїна, який багато писав про постановку освіти як шлях до пізнання Бога-Творця. А Олена Некрасова знайомила учасників з історією входження кінематографа до церковного життя Європи, США та Росії.
Анатолій Корабель давно співпрацює зі співробітниками місцевого Архіву та викладачами Новгородського університету. Наталія Федорук, старший науковий співробітник Держархіву Новгородської області та доцент кафедри та археології Новгородського держуніверситету виступила на конференції з доповіддю: «Огляд документів із фондів Держархіву Новгородської області з історії протестантів у складі населення Новгородської губернії (XIX-XX) століття».
Зібрана статистика відображала особливо помітне зростання протестантських церков, включаючи баптистів, на початку XX століття.
Філософ-релігієзнавець Віктор Курилов давно займається дослідженням усіх перипетій державно-конфесійних відносин у радянську добу. Його виступ описав часто виникаючі конфлікти між церквою і державою та спроби приведення відносин у стан мирного співіснування та діалогу.
Володимир Єгоров, доцент кафедри філософії, релігієзнавства та педагогіки Російської Християнської Гуманітарної Академії працює у галузі порівняльного релігієзнавства. У сфері наукових інтересів – нові релігійні рухи, і навіть конфесії західного походження. Своїми напрацюваннями у цій галузі він ділився із учасниками конференції.
У роботі конференції Володимир Єгоров бере участь не вперше, оскільки вважає, що Новгородська конференція – знакова подія для Росії. Вона збагачує світських та церковних учасників, вносить корисне різноманіття у культурне та релігійне життя.
У програмі конференції незмінно є і культурна складова. У старовинному будинку, де раніше відбувалися Богослужіння, а тепер це кіномузей, місцеві віруючі час від часу влаштовують тематичні духовно-просвітницькі концерти.
Цього разу концерт присвячувався жінкам-християнкам – Єлизаветі Чортковій, яку Лєсков називав «старостихою редстоківської церкви». І Марії М'ясоїдової, теж аристократці, поетесі та страждальниці за віру в Ісуса Христа. М'ясоїдова, капітан міжнародної християнської місії «Армія Спасіння», одразу потрапила до жорна масових репресій, організованих більшовиками. Її ганяли з табору в табір, із заслання на заслання. І життя своє вона закінчила в сибірській лісовій глухомані, доглядаючи старих інвалідів.
На вечорі багато звучало різноманітної музики: традиційні піснеспіви з фонду євангельських християн-баптистів та класика – етюди Шопена, твори Глазунова. Виконавці – молоді віруючі з Храму Христа.
Неділя – своєрідне продовження конференції. Проповіді, хорові піснеспіви, молитви перемежовуються показом фрагментів відеофільму з історії громади. Картини тридцятирічної давності про урочисту установку закладного каменю майбутнього Храму, промови видатних служителів, спільні співи. Під час Недільного Богослужіння грає духовий оркестр із музикантів різних поколінь: старці, діти, підлітки та молодь.
Вся програма, всі дні, номери показують унікальність конференції. У стінах Храму, на церковному майданчику зустрічаються та плідно працюють люди церковні та люди світські різних спеціальностей: історики, богослови, філософи, філологи, культурологи та релігієзнавці. Храм Христа, таким чином, набуває універсального значення, стаючи певною мірою науковим і культурним центром. Музичні колективи церкви беруть участь не лише у богослужбових зборах, а й успішно виступають із духовним репертуаром у Будинках культури міста та району.
Наукові розробки учасників не пропадають в туні. Вони публікуються в Альманасі "Феномен російського протестантизму". Альманах поширюється держуніверситетами і матеріали його входять у науковий обіг.
На конференції відбулася презентація колективної монографії «Про свободу совісті та релігійні об'єднання» - укладач та редактор Володимир Єгоров. Автори – учасники конференції: Тетяна Микільська, Віктор Курилов, Олена Некрасова. Також було представлено друге видання книги Анатолія Корабель «Святий шлях» - об'ємну копітку працю старшого пресвітера, що висвітлює на основі величезного масиву матеріалів та спогадів історію євангельського руху на Новгородчині.
Не можна не сказати і про унікальність місця. Це грандіозний, величний Храм з великою прилеглою територією, обрамленою рядами сосен та ялинок. І особлива земля Новгородська, якою з віку у століття прокочувалися хвилі релігійних шукань і зароджувалися самостійні духовні рухи. На цьому ґрунті якраз виросло і розквітло найцікавіше явище, відоме під назвою: «Феномен російського протестантизму».