4 липня 2025 року в Києві відбулася особлива духовна подія — конференція «Сила благовістя», головним спікером якої став британський євангеліст Девід Хасавей. Захід зібрав пасторів, служителів і віруючих з усієї України.
Особливо багато серед присутніх було молоді, яка в єдності молилася за мир, пробудження й духовне оновлення країни. Ініціатором події став Департамент благовістя УЦХВЄ на чолі з Володимиром Бобиком, який і вів конференцію.
Зібрання розпочалося о 16:00 у Домі молитви церкви «Філадельфія». Попри будній день, зал швидко наповнився — багато хто залишив свої справи, аби побути в Божій присутності й почути надихаюче слово. На початку звучала подяка Богові за Його благодать і силу Євангелія — Христову кров і страждання. У спільній молитві прозвучало прагнення не опускати рук навіть у найважчі моменти, коли здається, що Бог мовчить. Бо Він — бачить, чує і веде.
«Євангелізм — це не завжди миттєвий результат»
Єпископ Сергій Вознюк звернувся до присутніх з вітальним словом. Зізнався, що, аналізуючи своє життя, усвідомив: особистий євангелізм у нього зменшився — тому ця конференція стала викликом і натхненням.
«Як учитель має залишатися в навчанні, так і євангеліст — у благовісті. Чим більше ти це робиш, тим легше відкривати уста. Дух Святий діє, коли ми говоримо про Христа, особливо — про Його смерть і воскресіння», — наголосив він.
У залі лунали палкі молитви. Лунали заклики, щоб Дух Святий знову запалив полум’я благовістя, відновив віру тих, хто збайдужів. Молились, щоб сила Євангелія діяла в житті Церкви — у кожному місті, кожному селі.
Єпископ Олександр Озеруга поділився особистим свідченням. Згадав, як у 1992 році приїхав у Вишгород, де не було жодної церкви. Згодом, попри труднощі, Бог побудував там церкву. Але, як зазначив служитель, легко з роками втратити полум’я, коли з’являються будівлі, комітети, звітність. Для нього звільненням стала думка:
«Євангелізм — це не завжди миттєвий результат. Один сіє, інший жне. Це сказав Ісус. Я сію — і це вже важливо. Плід може побачити хтось інший».
«Не втомлюймося сіяти. Нехай кожен буде посланцем Доброї Новини. А одного дня ми разом зрадіємо в небесах із тими, кого торкнулася сила Божого Євангелія», — підсумував він.
«Нам потрібне пробудження!»
Звернувся до присутніх також єпископ Віталій Яцюк. Він закликав до щирої молитви за духовне відродження України: «Нам потрібне пробудження, нам потрібен Святий Дух! Найперше — щоб народ покаявся, звільнився від влади гріха. Бо в Ісусі — спасіння. Євангеліє змінює країну!»
Звучали заступницькі молитви — за молодь, армію, владу, поранених, переселенців, капеланів, волонтерів. «Господи, прийди в Україну, запануй у серцях людей, у владі, в університетах і школах. Дай покаяння, пробудження і нове життя. Благослови нашу землю, збережи від бомбардувань і жорстокості війни!»
Пролунала згадка і про Національний день молитви 5 липня — вже дев’ять років поспіль він об’єднує тисячі християн України. Молитва тривала навіть під час пандемії, навіть під час війни — в онлайн-форматі та на звільнених територіях.
У 93 – з енергією молодої людини.
Вагомим внеском у духовне пробудження стала багаторічна праця Девіда Хасавея — понад 75 років служіння. Його шлях починався з підпільної допомоги церквам у СРСР, контрабанди Біблій, тюремного ув’язнення та масових євангелізацій у пострадянських країнах.
«Я сказав Богові: якщо Ти хочеш, щоб я служив Радянському Союзу — зціли мене. І Бог зцілив!» — свідчив Девід, який хворів на рак горла.
Попри свій вік, Девід Хасавей досі підтримує українців — духовно й матеріально, відвідуючи прифронтові регіони, допомагаючи переселенцям, благословляючи громади.
Брат Девід, якому виповнилося 93 роки, вийшов до кафедри з енергією молодої людини. Він нагадав: служіння розпочав у 13 років, і закликав молодь не зволікати зі своїм покликанням.
«Коли мені було 8, я вперше почув про Ісуса. Мій брат покаявся, а я — ні. Але вночі мене охопив страх: якби Христос прийшов, я лишився б. Я не міг заснути. Встав із ліжка, став на коліна: «Боже, спаси мене!» І Він спас. Наступного ранку світ уже був іншим — бо я народився згори».
У 13 років Девід почав проповідувати, хоча церква не підтримала його ініціативу. Він орендував залу на п’ятницю, зібрав команду, провів зібрання — і ніхто не покаявся. Це його зламало. Але батько пояснив: не він спасає — Дух Святий.
«Я почав шукати Духа Святого. У 14 був хрещений Святим Духом. У школі проповідував — казав хлопцям прямо: без Ісуса — погибель. Вони відповідали: ми не віримо, але підемо разом. Це мене шокувало. Я зрозумів — мушу рятувати людей».
У 17 працював у банку, де через його руки щодня проходили мільйони. Але він молився: «Боже, не віддай моє покликання нікому іншому».
У 18 — навчався в біблійній школі. Але вже через два місяці — служив у церкві, бо не вистачало пасторів. Почав організовувати євангелізації під наметом, збирати групи прославлення, проповідувати скрізь.
«Якщо ти проповідник — проповідуй. Якщо молодий — говори про Ісуса. Якщо живеш — живи для Нього. Алілуя! Він — найкращий!»
Його свідчення про зцілення від раку гортані вразило: лікарі бачили шрам, але не розуміли, хто робив операцію. А Девід казав: «Ім’я мого лікаря — Ісус».
Особливо надихали заклики до молоді: «Не дайте дияволу зупинити вас! Ісус сказав: «Не ви Мене вибрали, а Я вас». У вас є сила — сила Євангелія!»
Прозвучали історії з країн, де влада намагалася зупинити Євангеліє: Киргизстан, Казахстан, Болгарія. В останній — тисячі людей каялись, навіть чиновники, які спершу забороняли зібрання.
Згадали й Київ 1992 року. Планували служіння на стадіоні «Динамо», але його закрили. Тоді Господь сказав Девіду: «Організуй марш за Ісуса». І після маршу чиновник сам дозволив провести служіння на стадіоні.
«Я працюю на Бога, Який всемогутній. Моє життя — це пригоди, яких не вигадаєш. Але все — заради Євангелія».
На завершення Девід Хасавей наголосив: сила Божа приходить туди, де лунає звістка про Христа. І закликав не зупинятися: «Ідіть, проповідуйте, дійте — попри все!»
«Я хочу відсвяткувати свій сотий день народження в Києві»
Особливо зворушливим моментом стала подяка за служіння Девіда Хасавея. Старший єпископ УЦХВЄ Анатолій Козачок звершив молитву благословення: «Дякуємо Богові за його життя — вірне, посвячене, наповнене Євангелієм. Це служіння — як літак, що забирає людей до Царства Божого».
До молоді старший єпископ звернувся зі словами: «Читайте Біблію. Будьте сповнені Духом Святим. Приймайте хрещення Духом — не просто як емоцію, а як послух Богові. Ви покликані нести Євангеліє в силі!»
Єпископи вручили Девіду Хасавею пам’ятну відзнаку — сертифікат поваги та молитву благословення. Проповідник, зворушений до сліз, сказав: «Я хочу відсвяткувати свій сотий день народження в Києві. І вірю: Бог знову відкриє двері для проповіді в Криму!»
На завершення організатори звернулися до молоді: «Розігрівайте дар, що в вас. Благовістіть. Сьогодні українці шукають істину. І сила — в Євангелії!»
Пастор церкви «Філадельфія» Валерій Вернер завершив конференцію молитвою: «Боже, дякуємо Тобі за конференцію. За послання Девіда. Благослови нас зробити Україну євангельською країною. Нехай кожен українець стане Твоєю дитиною!»
Це була конференція, сповнена Духа, сили, віри й надії. І, як було сказано зі сцени: «Євангеліє — це сила Божа на спасіння. І ми віримо: майбутнє України — в Божих руках».
Текст і фото: Геннадій Андросов.
