Харківщина — одна із областей, що від початку повномасштабного вторгнення відчула на собі жахливий біль війни. Сотні зруйнованих будівель, тисячі понівечених доль, втрачені життя… Біль, страх, вибухи — саме такими словами можна описати перші роки вторгнення.
Але до цих слів додалися ще дві — Надія та Вдячність. Вони стали тим, що підтримувало життя навіть у найтемніші дні, тим, що сьогодні допомагає Харківщині відроджуватись і процвітати.
Попри війну, за роки від початку великої агресії в області відкрилися понад 30 церков у містах і селах регіону. Зібрання, які починалися з кількох людей, сьогодні стали повноцінними громадами, деякі з яких цього року вперше відсвяткували День Подяки.
Жовтень став особливим місяцем для церков УЦХВЄ у Кленовому, Подвірках, Вільшанах, Ізюмі, Калинівці, Печенігах, Південному та Лозовій. Люди, більшість із яких лише нещодавно прийняли Христа, з любов’ю та жертовністю готували свято: приносили плоди, прикрашали доми молитви, вкладали свої сили та фінанси. Усе в дусі єдності, щирості та вдячності Богові.
У Лозовій цього місяця відбулася особлива подія — посвята нового молитовного будинку та рукопокладання Миколи Матейченка на дияконське служіння. А в Харківській церкві «Свята Трійця» були рукопокладені молоді служителі — Мартін Лукасік та Сергій Лизько, а також на випробувальний термін благословляли Віктора Лисенка.
«Ми бачимо Божу милість у кожному дні. Кожна нова церква це свідчення Його слави та любові, це відповідь на молитви, які лунали роками», — ділиться старший пресвітер Харківської області Ілля Герасим.
Разом із цими подіями Харківщину відвідали друзі та партнери з Америки — пастори з об’єднання NRP (Network of Related Pastors): Стів, Тім, Кіт, Мервін та його дружина Даша. Детальніше про них можна прочитати в цій статті: https://www.chve.org.ua/harkiv-gostinetwork-of-related-pastors-25/
Вони відвідали численні церкви області, проводили служіння, молитовні зустрічі та навчання для лідерів. Їхня присутність стала великою підтримкою для віруючих, адже кожне слово було наповнене любов’ю, вірою та підбадьоренням.
Харківські громади також радо приймали ще одних почесних гостей — голову Ради українських християнських церков штату Вашингтон (США), єпископв Віктора Прохора та першого заступника старшого єпископа УЦХВЄ Віталія Яцюка. Разом вони провели низку служінь у новостворених церквах області, підбадьорюючи віруючих і нагадуючи про Божу вірність у найважчі часи.
Попри складну ситуацію — постійні обстріли, перебої зі світлом та водою, — віра на Харківщині живе. Люди не здаються, а навпаки — зростають у вірі, єдності та вдячності.
Ці події стали черговим доказом того, що Бог не залишив Харківщину. Його Церква зростає навіть серед руїн, бо світло Христове не можна загасити жодною темрявою.
І сьогодні, як ніколи, є за що дякувати — за життя, за спасіння, за кожен день під небом, за друзів, які поруч, і за Бога, Який веде.
Яна ЛУКАСІК.
