Археологія не має за мету доводити, чи Біблія є Божим словом чи ні. Однак вона може стати джерелом підтвердження історичної достовірності Біблії. Археологи виявляють історичні свідчення про існування правителів, царів, міст і ключових подій, описаних у Біблії, іноді навіть тоді, коли історики раніше вважали їх легендарними. Наприклад, у Євангелії від Івана розповідається, як Ісус виліковував хворого біля купальні у Віфесді, включаючи опис п’яти входів. Це місце не мало підтвердження, доки археологи не виявили його на глибині 12 метрів під землею, з п’ятьма входами, як описано.Повідомляє Всеукраїнський Собор

У Біблії міститься безліч подібних історичних деталей, багато з яких ще не відкриті археологами. Але важливо зауважити, що немає археологічних знахідок, які викликали б сумніви щодо біблійних фактів. Археологія систематично підтверджує історичну автентичність Біблії.  

Археологічні знахідки, що підтверджують історичну достовірність Біблії:

1. Плита Понтія Пилата

Це вапнякова брила, знайдена в Кесарії, на ім’я Понтія Пілата, римського правителя, який засудив Ісуса до розп’яття. Її розмір – 82 х 100 х 20 см. На ній вигравіювано напис латинською мовою "Понтій Пілат Префект Юдеї присвятив людям храм на честь Тиберія".

Плита з Кесарії — артефакт, виявлений італійськими археологами у 1961 році у середземноморському порту Кесарія Палестинська, який колись був резиденцією римського намісника в Юдеї.

Ця плита стала першою археологічною знахідкою, яка підтвердила існування Пілата. Також вона підтвердила припущення Теодора Моммзена, що Понтій Пілат, званий традиційно прокуратором, мав бути через військово-політичну ситуацію в Юдеї її префектом.

2. Перстень Понтія Пилата

Ще одним надійним доказом існування Понтія Пилата є старовинний перстень, знайдений археологом Гедеоном Ферстером в 1969 році в одній з фортець Ірода Великого, Геродіумі, неподалік від Єрусалима. Початково ця знахідка не здобула широкої уваги через відсутність коштовного вигляду. Проте після майже 50 років ізраїльські та американські науковці відновили та докладно вивчили цей мідний перстень у формі печатки, прийшовши до висновку, що він є власністю Понтія Пилата.

"Ці печатки використовувалися як юридичний підпис, залишаючи відбиток на вологій глині. На самому перстні вигравійовано ім’я PILATO, що вказує на Пилата", – розповів професор біблійних досліджень Том Маєр.

3. Тунель Єзекії (Силоамський тунель)

В 1838 археолог Едвард Робінсон знайшов цей водопровід – 533 метри пробитих у скелі (копали з двох сторін). Стіни – кістяне борошно, вугілля та попел => датування – 2700 років тому.

Тунель Єзекії, відомий також як Силоамський тунель, є надзвичайно важливою архітектурною спорудою, яка має історичне значення і згадується в Біблії. Цей тунель пролягає від джерела Гихон до Силоамської купелі, і відкритий для відвідувань, він представляє собою рідкісний приклад давнього інженерного мистецтва, яке належить до VIII століття до Р.Х.

В Біблії описано, що цар Єзекія вирішив прорвати 533-метровий тунель та направити потоки води з джерела Гихон до Силоамської купелі. Це рішення призначалося, щоб захистити місто від можливого вторгнення ассирійців, які впливали на регіон. Вода була стратегічно важливим ресурсом, і використання тунелю для перенаправлення води мало на меті залишити армію вторгненців без цього життєво важливого ресурсу. Таке важливе інженерне досягнення тогочасного періоду відобразилося як важлива подія в історії міста.

"Коли Єзекія побачив, що прийшов Сеннахірим із наміром воювати проти Єрусалима, тоді вирішив із князями своїми та з військовими людьми своїми засипати джерела води, що поза містом, і ті допомогли йому. І зібралося безліч народу, і засипали всі джерела та потік, що протікав країною, кажучи: Хай не знайдуть царі Ассирійські, прийшовши сюди, багато води" (2 Хр. 32:2-4).

4. "Призма Синаххериба" (Призма Тейлора) (цар Ассирії, 704-681 р. до Р.Х.)

У 1830 серед руїн Ніневії був знайдений шестигранний циліндр. Напис на шести сторонах оповідає про правління царя Ассирійського Синаххериба.

Відразу кілька уривків із книг Ісаї, 2 Царств та 2 Хронік узгоджуються із заявами, зробленими на призмі. У них ассирійський цар похваляється, що замкнув Єзекію, як птаха у клітці, що завоював безліч укріплених міст Юдеї, серед яких біблійний Лахіс, що завойована територія розподілена між трьома филистимськими царями.

5. "Стелла Давида" (Стела Тель-Дан)

Це камінь із написами, який є найдавнішою позабіблійною згадкою про "Дім Давида". У 1993 року під час розкопок Тель-Дана в північному Ізраїлі Абрахам Біран виявив три фрагменти стели, яка датується початком VIII століття до Різдва Христового. На ній був тріумфальний напис якогось із сирійських царів на честь перемоги над ізраїльським царем. І він названий царем дому Давидового. Це перша згадка Давида поза Біблією. Було чимало звинувачень у фальсифікації, але наразі час вона розглядається як справжня і знаходиться в ізраїльському музеї в Єрусалимі.

6. "Моавитський камінь" (Стела Меша)

Був виявлений священиком Клайном у 1868 році у Зібані, біблійній Дивоні, столиці Моава. Це найдокладніший археологічний напис, який розповідає про стародавній Ізраїль. На чорній базальтовій стелі цар моавітян Месса, що згадується у 2 книзі Царств розповідає про свої перемоги та повстання проти ізраїльського царства. Це опис подій з 2 книги Царств, коли Йорам з Йосафатом об’єдналися проти моавитян, представлений з точки зору моавитського царя.

7. "Циліндр Кіра" (Маніфест Кира)

Знайдений у стародавньому Вавилоні в 1879 року. Цей напис був зроблений за наказом царя Кіра і в ньому розповідається про його завоювання Вавилона, його політику щодо захопленої країни. Циліндр Кіра вважається першою в історії декларацією прав людини, і це збігається з біблійним описом подання Кіра, який дозволив ізраїльтянам відновити храм. Цей невеликий артефакт довжиною близько 20 сантиметрів знаходиться зараз у британському музеї як вражаюче свідчення точності біблійного тексту.

8. "Хеттські написи"

Про них йдеться у книгах Буття, Числа, Повторення Закону та інших місцях Біблії, зокрема Авраам купив печеру для поховання Сарри саме у синів Хетових (Бут. 23:20), Ісав одружився на двох хетеянках (Бут. 26:34), з цього народу походив Урія, чоловік Вірсавії. Але протягом століть критики сміялися з Біблії, стверджуючи, що в ній згадуються вигадані народи, яких ніколи не існувало в реальності. Але в 1906 році Хуго Вінклер, неподалік турецького міста Анкара, знайшов безліч клинописних табличок. Завдяки цим знахідкам в історичній науці сформувалася ціла окрема галузь – хетталогія, що вивчає культуру давніх народів Малої Азії.

9. Рукописи Мертвого моря

Знахідки Мертвого моря є одними з найвражаючих археологічних відкриттів у світі. У 1947 році в печерах на схилах Мертвого моря було виявлено понад 900 рукописів, відомих як Мертвоморські рукописи. Датовані приблизно 200 роками до Р.Х. Ці рукописи стали найбільшим джерелом інформації про Біблію та юдаїзм.

Рукописи Мертвого моря включають тексти багатьох книг Старого Заповіту, а також інші релігійні та літературні твори. Вони висвітлюють життя та віру групи юдеїв, які мешкали в регіоні більше 2000 років тому. Однак найбільше значення полягає в тому, що ці рукописи надають унікальну можливість порівняти тексти Біблії з тим, що ми знаємо сьогодні, і підтверджують надзвичайну точність передачі священних текстів протягом століть. Це важливе відкриття поглиблює наше розуміння історії та розвитку релігійних текстів.

10. Руїни Палацу царя Соломона

В Єрусалимі археологи здійснили ряд вражаючих знахідок, які розкривають життя міста в стародавні часи. Однією з найбільш визначальних є розкопки руїн Палацу царя Соломона. Цей палац, побудований приблизно за 1000 років до Р.Х., відомий з Біблії як резиденція Соломона, одного з найвидатніших царів Єрусалиму.

Археологічні знахідки включають десятки артефактів, які розкривають різноманітні аспекти життя тогочасного міста. Розкопки Палацу царя Соломона розширюють наше розуміння архітектури, культурних практик і розкоші того епохального періоду в історії Єрусалиму. Знайдений палац підтверджує важливі події, описані в Біблії, і дає можливість поглибитися в історію цього видатного місця.

11. Руїни Єрусалимського храму

Єрусалимський храм будувався близько 500 років і був центром юдейської віри. У 70-му році по Р.Х. храм був знищений римськими військами, але його руїни збереглися в місті. Археологи знайшли залишки храму та предметів священнодій, такі як вівтарі, стовпи і т.д.

12. Руїни Єрусалимського муру

Єрусалимський мур, відомий також як Західна стіна або Стіна плачу, є святинею для юдейської віри та одним із особливих місць на Землі. Стіна збереглася після того, як римські війська знищили Єрусалимський храм у 70-му році по Р.Х. Археологи досліджували руїни міста та знайшли залишки муру, який обіймає храмову гору та є місцем паломництва для вірян.

13. Руїни Содому та Гоморри

У Біблії згадується історія знищення міст Содому та Гоморрі Богом, через їх гріхи та безбожність. Так, ця історія викликала безліч спекуляцій, але археологічні дослідження надали підтвердження тим самим подіям. Згідно з археологічними знахідками, міста Содом та Гоморра дійсно існували на південному узбережжі Мертвого моря, що розташовується на території сучасного Ізраїлю та Йорданії.

14. Печатка з відтиском імені Юхала (Єгухала)

У 2005 році, роблячи розкопки в передбачуваному місці розташування палацу царя Давида, археологи виявили велику кам’яну споруду. Воно було зруйноване приблизно 2600 років тому, за часів пророка Єремії, коли вавилоняни знищили Єрусалим. Чи це справді палац Давида — невідомо. Однак археолог Ейлат Мазар виявила щось цікаве. На шматочку глини з відбитком печатки шириною 1 сантиметр було написано: "Належить Єгухалу, сину Шелемйагу, синові Шові". Очевидно, цей відбиток було зроблено печаткою Єгухала (або Юхала) — згаданого в Біблії іудейського чиновника, противника Єремії (Єремія 37:3; 38:1—6).

За словами Мазар, Єгухал — єдиний із царських сановників, удостоєний честі бути "другим за царя" після Гемарії, сина Шафана. Ім’я Гемарії було виявлено на відбитку печатки, знайденої у місті Давида. Біблія згадує Єгухала, сина Шелемії (Шелеміга), серед царських князів Юди. Раніше про цю людину згадувала лише Біблія.

15. Печатка з відтиском Гедалії, сина Пашхура

Археологи, які робили розкопки в серці Єрусалима, виявили відбиток печатки на шматочку глини 2600-річної давнини. На ньому прочитується ім’я "Гедалії, сина Пашхура". Гедалія згадується у Біблії, в Єремії 38:1. Він служив при дворі царя Седекії.

16. Печатка царя Єзекії

Під час археологічних розкопок в Єрусалимі у 2015 році Ейлат Мазар знайшла буллу царя Єзекії Юдейського. Глиняна печатка з іменем Єзекії була знайдена в королівському кварталі Офель і є найновішою біблійною знахідкою Мазар.

17. Чорний обеліск Салманасара ІІІ

Обеліск заввишки 198 см, витесаний з чорного вапняку за наказом царя Ассирії Салманасара III і встановлений в Німруді близько 825 р. до Р.Х., виявлений британським археологом Генрі Лайардом у 1846 році та перевезений до Британського музею. Він примітний тим, що на одному з барельєфів обеліска зображений ізраїльський цар Єгу (найдавніше зображення єврея у світовому мистецтві). Крім того, це ранній артефакт зі згадкою Персії (Парсуа). Описує Єгу, цар Ізраїля, який повинен був підкорятися Ассирійському царю.

Археологія не спростовує Біблію, а, навпаки, надає цінні докази, які підтверджують історичну достовірність Святого Письма. Ряд відкриттів у світі археології узгоджується з біблійними розповідями, від існування стародавніх міст і царів до ключових подій, описаних у Біблії. Беручи за основу численні археологічні знахідки, ми маємо всі підстави вважати, що Біблія представляє собою історично достовірне джерело, якому можна довіряти.

Джерело: kievicc.org